Шостка: Історія
Територію навколо сучасної Шостки почали заселяти здавна: поблизу міста знайдено крем'яні знаряддя праці доби пізнього палеоліту (15 тис. років тому).
Історично Шостка входила до складу:
1657—1781 — Воронізької сотні, Ніжинського полку та Глухівського полку, Гетьманщини;
1721–64 — Воронізької сотні Ніжинського полку Гетьманщини;
1764–81 — Воронізької сотні Ніжинського полку Малоросійської губернії Російської імперії;
1781–96 — Новгород-Сіверського намісництва Малоросійської губернії Російської імперії;
1796—1801 — Глухівського та Новгород-Сіверського повітів Малоросійської губернії Російської імперії;
1802–03 та 1835—1917 — Глухівського повіту Чернігівської губернії Російської імперії;
1918, березень–серпень — землі Посейм'я Української Народної Республіки;
1918–19 — Глухівського повіту Чернігівської губернії Російської РСФР;
1919–20 — Глухівського повіту Чернігівської губернії Української Соціалістичної Радянської Республіки;
1920–23 — Шосткинського повіту, Чернігівської губернії, УСРР;
1923–25 — Новгород-Сіверської округи, Чернігівської губернії, УСРР, СРСР;
1926–29 — Глухівської округи, УСРР, СРСР;
1929–30 — Конотопської округи, УСРР, СРСР;
1930–31 — Харківської округи, УСРР, СРСР;
1932 — Шосткинський район, Київської області, УСРР, СРСР;
1939–91 — Шосткинський район, Сумської області, УРСР, СРСР;
1991–донині — Шосткинський район (з 2020 року існує в розширеному вигляді), Сумської області, України.
У XVI—XVII ст. у малопрохідних лісових місцях почали селитися втікачі з Правобережжя.
Місто Шостка веде відлік своєї історії з 1670-х років, коли локотський козак Воронізької сотні Степан Бугай побудував біля села декілька млинів на річці Шостці, один з яких в 1739 році був переданий для «устройства порохового завода». Перший свій млин Бугай збудував у 1676 році за універсалом Івана Самойловича «Стецькови Бугаєнкови, жителеви села Локотки, позволил на ріке Шустце, за тем селом гоней три (за три-чотири сотні метрів від села) в місті непенном… греблю висипати… млин збудувати».
Село тоді мало 20–30 козацьких хат, розташованих з обох берегів річки Локотки. А млин був на річці Шостці там, де нині стоїть залізобетонний місток через річку Шостку, за яким праворуч на провулку знаходиться так звана Богаєщина, колишній Богаевський хутір прямих нащадків локотського козака Воронізької сотні Степана Бугая. Так виникло селище Локотки, що є частиною сучасної Шостки.
1688 року Йосип Лазаревич протопоп (1688–1704) містечка Вороніж отримав універсал гетьмана Мазепи, за яким дозволялося «на купленом его власном займище на речце Шустце, нижей села Локоток, греблю займати й млин фундовати, своєю власною працею и коштом».
Іван Мазепа дозволив своїм універсалом від 10 листопада 1701 року придбати Воронізькій ратуші «млинъ на реке Шостке о двохъ колахъ мельнихъ, а о третемъ ступномь», що належав Пелагеї Демчисі, родичці воронізького протопопа Йосипа Лазаревича. У 1739 році Воронізька ратуша передала млин військовій артилерії для будівництва порохового заводу.
Подальша історія Шостки нерозривно зв'язана з історією порохового заводу побудованого в цій місцевості. …