Коростень: Історія
Відомо, що у 945 році місто було серед земель слов'янських племен, що підпорядковувалися київському князю Ігорю, незалежність яких віднята в них Олегом, дядьком-регентом Ігоря, у битві 914 року, коли Ігор придушив повстання древлян. Ігор збирав щорічну данину і після того, як Ігор вдруге повернувся до Іскоростеня вимагати данину, князь Мал (Ніскиня) підійняв місто проти київського князя. Дружину Ігоря розбили, а самого вбили. Поховали древляни Ігоря з усіма почестями, по княжому звичаю, на його могилі насипали високий курган. Первісно могила знаходилася в селі Немирівка; через деякий час тіло Ігоря переховали в селі Могильне (нині село Поліське), де знаходиться досі «Могила князя Ігоря».
У 946 році княгиня Ольга вийшла з військом у похід на древлян та спалила Іскоростень.
У 1097 році, після розділу Русі, Іскоростень залишався під юрисдикцією київських князів. З 1243 року тут хазяйнували монголо-татари. Після перемог над Тевтонським Орденом у 1348 та 1370 роках і потіснивши татар, великий князь литовський Ольгерд Гедимінович приєднав ці землі до Великого князівства Литовского, але терени давнього міста були спустошені і незаселені. Литовсько-руські князі надали урочище Древлянки на його теренах боярину Тереху з Бранська за військові заслуги та з обов'язком подальшої служби, а його нащадки Іскоростинські взяли собі омномастичне прізвище. У 1570 р. з однією із Іскоротенських одружився зем'янин Прокоп Мервинський (Мєжвінський), якому у 1584—1586 рр. вдалось викупити всі частини маєтку. А 22 травня 1569 р. король Сигізмунд III Ваза видав йому привілей на заснування там міста Іскоростеня.
У 1649 році загін козаків під проводом Гераськи після кровопролитного бою завоював Іскоростень від польської шляхти. Міські укріплення були повністю зруйновані. 1654 року гетьман Богдан Хмельницький у результаті Переяславської Ради підписав згоду з російським царем Олексієм Михайловичем про перехід України під юрисдикцію Росії. Однак, у 1667—1795 роках, землі Іскоростеня продовжували перебувати в складі польсько-литовської Речі Посполитої.
1768 року Коростень мав намір штурмувати полковник Коліївщини Іван Бондаренко, проте його наміри так і не були реалізованими.
У 1795 році, після третього розділу Речі Посполитої, Іскоростень перейшов до Російської імперії як центр Іскоростенської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Тривалий час це було тихе непримітне провінційне містечко.
У 1902 році новий поштовх до відродження місту дало будівництво залізниці Київ — Ковель. …