Ромни: Історія
У часи Київської Русі місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир Святославич. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 рік, де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.
Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто.
За Деулінським перемирʼям в 1618 році Сіверщина, а також Чернігівщина та Смоленщина відійшли до Речі Посполитої, що дало поштовх до розвитку цих земель. Є лист канцлера Якуба Задзіка від 31 липня 1630 року, який переповідає історію Роменської волості після 1618 року. Спочатку нею володів князь Корецький (це ймовірно Самійло, родич князя Михайла Вишневецького, власника сусідніх Лубен). Цей С. Корецький страчений 1622 році у Стамбулі. Після нього волостю заволодів Калиновський (це ймовірно Адам, староста брацлавський і вінницький). Йому канцлер по-дружньому і написав, що варто відмовитися від претензій на цю волость, бо це зашкодить його стосункам із королевичем Владиславом. І невдовзі представник адміністратора Сіверщини (королевича Владислава) польський шляхтич Щасний Вишель, титулований капітаном новгород-сіверським, займався упорядкуванням та заселенням пусток, в тому числі і роменської землі. 8 травня 1633 року до книги коронної метрики внесена грамота Щенсного Весселя, хорунжого новгородського, шляхтича, видана в Румно (варіант назви Ромни). Цим документом Вессель підтвердив введення Адама Казановського, коронного стольника, старости борисівського, у володіння містом Румно і маєтком, розташованим на річці Сула, в гирлі річки Румна, який він отримав від князя Владислава. Грант включав всю супутню власність - пусті городища: Дригайлово на річці Сула, Іваницьке на річці Терн та лісові масиви на річці Хорол.
У Визвольну війну 1648—1657 років роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава. А генеральний писар Війська Запорізького Іван Виговський 1655 року випросив у короля привілей на володіння Ромнами (який щоправда до смерті Б. Хмельницького не оприлюднював). …