Богуславський район: Історія
7 березня 1923 р. видано постанову ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ Київщини», відповідно до якої 14 повітів Київської губернії були замінені на 7 округів, а 247 волостей — на 111 районів, а іншою постановою «Про новий адміністративно-територіальний поділ України» від 12 квітня 1923 р. ВУВЦК затвердив новий поділ республіки на округи та райони. В результаті цього поділу утворився Богуславський район, який увійшов до Корсунської округи.
3 червня 1925 року постановами ВУВЦК було ліквідовано губернії в УСРР, а також розформовано деякі округи. Зокрема було розформовано і Шевченківську (Корсунську) округу, до якої входив Богуславський район, а сам район включено до складу Білоцерківської округи.
В умовах НЕПу відроджується кооперація як серед селян, так і серед ремісників. У Богуславі була організована промартіль «Ткач», а в с. Медвин у 1928 р., крім 9 сільськогосподарських, існували кредитний, садово-городний, промисловий та споживчий кооперативи.
2 вересня 1930 року ВУВЦК видав постанову «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління», якою було ліквідовано Білоцерківську округу, а Богуславський район перейшов у безпосереднє підпорядкування центрального уряду УСРР.
9 лютого 1932 р. ВУВЦК ухвалив постанову «Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР», за якою було утворено 5 областей, у тому числі 27 лютого 1932 р. утворено Київську область. До складу Київської області увійшов й Богуславський район.
У 1929 р. листопадовий Пленум ЦК ВКП(б), відкинувши НЕП, проголосив курс на суцільну колективізацію, а в 1930 р. Постановою ЦК ВКП(б) закріплено перехід від політики «обмеження» куркульства до політики його ліквідації як класу. Почалося суцільне примусове розкуркулення селян і створення колгоспів. На Богуславщині також у кожному селі створили колгосп або навіть кілька. В 1931 р. для допомоги у виконанні плану заготівель Білоцерківський район посилає до Богуславського бригаду у складі 70 чоловік. Проте адміністративні методи здійснення колективізації значно знизили продуктивність всього сільськогосподарського виробництва. Як результат, в 1932 р. план хлібозаготівлі по району виконано лише на 16,8 %. Майже кожне село було занесене до «чорної дошки». Почалось примусове вилучення продовольчих запасів у кожній сім'ї. Наслідок такої державної політики — Голодомор 1932—1933 років.
Голодування у Богуславському районі та факти людожерства підтверджені в офіційних документах того часу. В доповідній наркома землеробства УСРР Олександра Одинцова секретареві ЦК КП(б)У Станіславу Косіору про голод в Київській області 14 березня 1933 р. говориться, що «По Богуславському району голодает 1931 хозяйство». А у зверненні керівників Київського облвиконкому до Голови Ради Народних Комісарів УСРР Власа Чубаря з проханням надати продовольчу допомогу у зв'язку з голодом і в довідкових матеріалах з цього приводу вказуються окремі населені пункти Богуславського району, де населення голодує (Синиця, Чайки, Вільхівка, Красногородка, Медвин, Ісайки, Саварка, Мисайлівка), а також наводяться факти людожерства.
У результаті дослідницької роботи, проведеної на території району в 1993 та 2008 рр., встановлено, що від голодомору на Богуславщині померло 5357 осіб, в тому числі 1410 дітей.
З липня 1941 р. Богуславський район був окупований німецько-фашистськими загарбниками. В лютому 1944 р. район визволено.
30 грудня 1962 р. …