Сарни: Історія
Сарни називають перлиною Західного Полісся. Місто, яке почалось із залізничного вузла, поєднує історію українців, поляків, євреїв і ромів.
Станом на 1859 рік, Сарни (Доротичі) було власницьким селом, тут діяла дерев'яна православна церква, римо-католицька каплиця та винокурний завод, налічувалося 132 дворів та 1100 жителів (547 чоловіків і 553 жінок), з них 1088 православних, 8 євреїв, 4 римо-католиків.
У 1885 на перехресті залізниць Рівне — Лунинець і Ковель — Коростень (Ковельська залізниця) був закладений полустанок, невеличке дерев'яне приміщення. Так і з'явилась на карті поліської залізниці маленька станція «Сарни». Для працівників станції почали будувати житло, помітно почала зростати і чисельність населення. Отож, подальший розвиток міста тісно був пов'язаний із залізницею.
1902 року прокладена залізнична лінія Київ — Сарни — Ковель. Після цього в селищі було збудоване паровозне депо та вагонна дільниця.
У червні 1917, постановою Тимчасового Уряду про перетворення 41 сільського поселення в міста, селище при станції Сарни Рівненського повіту Волинської губернії отримало статус міста.
19 лютого 1918 до міста прибули ешелони з урядовими установами і Української Центральної Ради і воно стало тимчасовим місцем перебування центральних органів Української Народної Республіки.
У 1920 радянська влада, що не визнавала розпоряджень «старого режиму», вдруге надала Сарнам статус села.
Після укладення Ризького миру (1921) Сарни опинилися у складі Польщі.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 3 березня 1934 територія міста Сарни розширена шляхом вилучення частини колонії Орлівка і села Доротичі з сільської ґміни Немовичі Сарненського повіту і включення їх до міста.
19-21 вересня 1939 року 60-та стрілецька дивізія штурмувала Сарненський укріплений район з бетонними дотами і бронепоїздом № 11.
6 липня 1941 року місто зайняли німці. У 1942 році німецькі нацисти вбили близько 14 000 євреїв Сарн і округи.
У липні 1941 року після прийняття Акту проголошення Української Держави (30 червня) в Сарнах поряд із низкою сусідніх містечок за ініціативи місцевого керівництва ОУН(б) відбулося проголошення державності України. Сарни входили до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ. У Сарнах у 1941 році містилася штаб-квартира Окружної команди української міліції, організованої з дозволи німецької влади, проте яка підпорядковувалась Поліській Січі на чолі з Тарасом Бульбою-Боровцем. У листопаді 1941 року в Сарнах з'явився гурток товариства «Жіночої служби Україні», який організовував у містечку українські громадські та культурні заходи.
11 січня 1944 року Сарни були зайняті радянською армією. Місто почало інтенсивно розвиватись після німецько-радянської війни, поступово набирало промислового характеру. Сьогодні в Сарнах працює 17 промислових підприємств, на яких трудиться майже 3 тисячі чоловік, 12 будівельних, 5 транспортних організацій.
Вигідне географічне розташування, сприятливі умови для розвитку промислового виробництва, природні багатства (ліс, торф, граніт, вапняки та ін.), наявність залізничної станції, автомагістралей обласного та державного значення висунули місто в число привабливих ділових партнерів у державі та за кордоном.
До послуг 28-тисячної територіальної громади 6 лікарень, 7 дитячих садків, 4 будинки культури, 88 магазинів, 42 підприємства громадського харчування, 15 побутових підприємств, 2 ринки. …