Турійський район: Історія
Турійщина заселялась у період пізнього палеоліту. Черняхівський період вже відомий східнослов'янським союзом племен Дулібів (Волиняни, Бужани), про що свідчать пам'ятки старовини і топографічні назви деяких населених пунктів, як от: Дуліби. Час заснування самого Турійська достеменно не відомий. Проте археологічні знахідки дають підстави твердити, що люди поселилися тут вже у VI–VII століттях. Як і на територіях ряду сіл, де були виявлені древні городища. А перша писемна згадка про містечко датується 1097 роком у несторівському літописі «Повість временних літ».
У ХІ-ХІІ століттях територія сучасного району як частина земель історичної Волині входила до складу Волинського, а згодом — до Галицько-Волинського князівства. В різні періоди, крім Турійська, статус міст мали населені пункти Миляновичі, Мацеїв (Луків), Серкизів, Озеряни, Дажва, Городилець і Клевечко (Клевецьк). В 1205 р. був взятий литвинами. В 1515 р. Турійськ подарований королем Сигизмундом I Старим князю Сангушку. В 1759 р. містечко отримало магдебурзьке право від короля Августа III Фрідріха.
З історичних джерел відомо, що на старому замковищі серед багон над річкою Турією ще у XI–XV століттях був замок з цілою мережею підземних ходів. Спочатку дерев'яний, а потім — мурований. У литовсько-руську добу князь Роман Сангушко, володар Турійська, відбудував замок і зробив його неприступним для нападників. Він же облаштував шпиталь-богадільню при церкві Святого Спаса. Турійськ був тоді одним з найбільших центрів ремісництва і торгівлі на Волині.
У 1569 році була прийнята Люблінська унія. Турійський князь Іван Заславський першим із староруського роду князів перейшов з віри своїх предків у римо-католицизм. Після його смерті полонізацію продовжував син — князь Владислав Домінік. Саме при ньому 1652 року в Турійську відбувся сеймик дворян Волинського воєводства. У цей час в околицях містечка з'явилися загони Богдана Хмельницького, у які масово вливалися міщани і селяни. Після смерті князя Владислава Домініка турійський маєток дістався у спадок його дочці Теофілії, котра через деякий час вийшла заміж за великого коронного маршалка князя Йосипа-Карла Любомирського. Ставши княгинею, побудувала в містечку величний римо-католицький костел Святого Франциска Селезія. Як і Преображенська церква, він був окрасою Турійська, сюди з'їжджалися вірні з усієї округи.
У 1793 році Турійщина у складі Волинського намісництва (з 1795 — губернії) ввійшла до Російської імперії. Внаслідок подій революції в Росії і її фатальних наслідків він потрапив під владу Польщі. Національні та соціальні утиски польських властей супроводжувалися зростанням політичної активності та патріотичної свідомості населення. На Турійщині виникають комуністичні, а згодом і націоналістичні організації. Підпільний комуністичний осередок в містечку очолювала молода вчителька Ганна Жежко. Саме під її керівництвом у 1923 році відбулася перша на Волині першотравнева демонстрація трудящих під червоними прапорами. Разом з іншими її учасниками була заарештована і Ганна Жежко. Але і в Ковельській в'язниці вона поводила себе мужньо і гордо. Більше того, написала і передала на волю знаменитий цикл віршів, які через багато років (уже за радянської доби) вийшли окремою збіркою «Троянди за ґратами».
У вересні 1939 року мешканці Турійщини, окрилені реальною можливістю об'єднання усіх українських земель, зустріли Червону армію. 20 січня 1940 року Турійськ став районним центром. …