Виноградів: Історія
=== У складі Угорського королівства ===
Після монгольської навали 1240—1241 територія теперішнього Виноградівського району, як і всього краю, зазнала значного спустошення. Угорський король Бела IV закликав на ці землі німецьких та італійських колоністів. Стали виникати нові поселення, заселятися нові місцевості. Король Стефан I Святий поділив країну на адміністративні райони — комітати. Спочатку це були «королівські комітати» (столиці), на чолі яких стояв призначений королем «ішпан» (наджупан). Але вплив дворян дедалі зростав і після видання королем Андраша II «Золотих булл» 1222 року, «королівські комітати» перетворилися у «дворянські комітати». Наджупана й надалі призначав король, але дворяни обирали піджупана, який мав вирішальну роль.
1262 року у латинських документах поселення згадується як королівське місто Севлюш, що надавало власні самоврядування і суд. Населення мало право обирати старосту (голову міста) і священників, вільно вселятися і виселятися, будувати млини, займатись полюванням і рибальством. Барон не мав права поселитися між громадянами міста.
Містяни сплачували невеликий земельний податок і в королівську армію посилати одного озброєного вояка. Місто мало право вільного базару по четвергах. Громадянам міста забезпечувалося право вільної переправи через Тису і вільного користування дорогами. Ці привілеї 1294 підтвердив король Андрій III, 1319 і 1329 — король Карл I Роберт. 1355 чотири поселення — Королеве, Сасове, Чорний Ардів і Веряця отримали спільну привілейну грамоту від короля Лайоша Великого. Однак зі спірних питання зверталися до Севлюського старости та його присяжних. Королівські привілеї поширювалися і на міську парафію, підпорядковану Естергомському Митрополитові.
1301 помер угорський король Андрій Третій, останній із династії Арпадовичів. Папа Боніфацій VIII призначив угорським королем принца Неаполітанського з родини Анжу — Карла Роберта. Цей король 1307 подарував місто Севлюш феодалові Беке Боршо, котрий побудував тут замок Канків. Але частина феодалів, до яких приєднався й Беке Боршо, хотіли бачити на угорському троні чеського короля Вацлава Другого і виступили проти Карла Роберта. Цей виступ було розбито. Замок Канків був здобутий і зруйнований. Місто й навколишні володіння король подарував феодалові Перені за заслуги, здобуті в битві з турками 1396 біля болгарського Нікополя.
Докладніше: Виноградівський замок …