Долина (місто): Історія
=== Заснування міста ===
Місто засновано в 979 році, коли було відкрито соляні джерела на цій території. Історію описали отець Теокліст в 1112 році та інженер Фелікс П'єстрак в 1900-х роках, який досліджував долинське солеваріння. В історії сказано, що в цьому регіоні панував князь Андрійович, його пастухи випасали в горах овець. Одного разу вівці попрямували до долини, де був по́тік. Спинити їх було неможливо, тому пастухи помчали за ними і натрапили на «білі» береги потоку, які були вкриті сіллю. Після повернення додому із великими запасами солі пастухи князя забули дорогу до долини і були змушені довго її шукати разом із князем Андрійовичом та князем Ратіллою. Після пожертви п'яти топок солі та сорока овець богу Перуну вони знову змогли віднайти джерела і так почалося солеваріння на Долинщині.
Документальні згадки про Долину відносяться до 1403 року.
У XV столітті тут панували поляки. Повна назва міста була — «Вільне королівське місто Долина». Для правління король призначав старост, які, як правило, були поляками, жорстоко ставились до корінного українського населення. Про утиски долинян старостами можна дізнатись із польських джерел. У 1434 році помирає король Ягайло, Долина переходить до його сина короля Владислава III, він призначає старостою міста Міхала Бучацького — каштеляна галицького. Після адміністративної реформи місто відійшло до Жидачівського повіту, де найважливішими містами були Удеч і Долина.
У 1525 році король Сиґізмунд І Старий надав Долині маґдебурзьке право (його надання означало, зокрема, появу в місті вагомої кількості вірян РКЦ, головно іноземців), також видав дозвіл на дроблення солі й паління горілки. У цьому столітті почала діяти у місті лікарня. Проблему опалення було вирішено досить оригінально. Згідно з указом Сиґізмунда ІІ Авґуста від 16 серпня 1553 року на користь лікарні бралося одне поліно дерева з кожного воза, що проїжджав через місто.
Станіслав Гербурт — прихильник короля Генріха Валуа, підписав вибір королем Стефана Баторія, вітав його у Вишні та Перемишлі — зміг отримати 15 червня 1578 р. скасування виключного привілею Долини продавати сіль у Белзькому та Волинському воєводствах.
У 1594 році Долина була спалена та сплюндрована татарами під час нападу на Галичину та Прикарпаття через прорахунки коронного командування, також був спалений і замок. Через трагедію король Сиґізмунд III Ваза надав місту певні привілеї і полегшення в сплаті податків, дозволив побудувати млин на річці Турянці. 1622 року були спалені татарами також села Надіїв та Раків.
З 1648 року в Долині, як і у всій Україні, почалася визвольна боротьба українського народу під проводом Богдана Хмельницького. На Прикарпатті діяв великий загін повстанців, який очолював Семен Височан. Долиняни без вагань приєдналися до нього. Після штурму був взятий і зруйнований місцевий замок. Багато польського населення було перебито, через рік окупанти знову повернулись.
У 1668 році в Долині пройшло т. зв. «Долинське повстання». Розпочалося воно в Рахині, коли один із польських панів хотів конфіскувати майно в селян. Повстання перекинулось через сусідні села в Долину. Головний штаб був у селі Тростянці, де проходив вишкіл молодих новобранців. Після загальної мобілізації поляки змогли придушити збройний спротив. …