Берестин: Історія
=== Запорозька Січ ===
Наприкінці XVI століття Запорозька Січ мала військово-адміністративний уклад. У склад території козацької держави входили величезні простори степової України, включаючи укріплене поселення на теренах сучасного Берестина, яке у другій половині XVII століття мало назву містечко Більовської фортеці.
Десяту фортецю засновано у 1731 році в складі оборонних укріплень Української лінії, яка проходила сучасними територіями Харківської і Дніпропетровської областей. Українська оборонна лінія була збудована за наказом російської імператриці Анни Іванівни. Десята фортеця стала першою спорудою прийдешнього міста. Фортецю закладено 11 серпня 1731 року, завершилося її будування 20 жовтня 1733 року. З часом Десяту фортецю почали називати Більовською, навколо неї розрослося містечко, яке в народі мало назву містечко при Бєльовській фортеці.
Імператорським указом від 14 лютого 1775 року створено Азовську губернію в складі Катерининської і Бахмутської провінцій з центром у місті-фортеці Бєльовській. Катерининську провінцію розширено землями Азова й Таганрога, Війська Донського і Дніпровської лінії, Кінбурна з землями між Бугом і Дніпром. Бахмутська провінція складалася з Бахмутського повіту та Слов'яносербії. Проведена ревізія 1775 року чоловічого населення Катерининської провінції у віці від 17 років зареєструвала 64 503 осіб. На запорізьких землях, включених у склад Азовської губернії, обліковано 36 574 чоловік: 21 728 чоловіків і 14 846 жінок. Населення проживало в 27 хуторах і 833 зимівниках.
У 1784 року повз містечко при Більовській фортеці проїздила російська імператриця Катерина II. За легендою, вона зупинилась у місті і саме в цей час дізналася про народження свого онука Костянтина (який народився у 1779 році). Наказом імператриці містечку надано статус міста й названо на честь онука Костянтиноградом. Але це тільки легенда, також інша наголошує, що місто було названо на честь грецького імператора Костянтина.
Станом на середину XIX століття в Константінограді проживало 2289 осіб, було 2 кам'яні храми, 4 цегляні будинки й 326 дерев'яних. 1842 року для міста затверджено герб: на зеленому щиті план Більовської фортеці, під ним — постать воїна з кривою шаблею.
Наприкінці XIX століття в місті проживало 3258 осіб (1696 чоловічої статі і 1562 жіночої), налічувалося 935 дворових господарств, були 3 православні церкви, лютерано-німецька кірха, синагога, лікарня, повітова, парафіяльна й німецька школи, поштова станція, налічувалося 27 промислових підприємств, відбувалося 5 ярмарків на рік, були базари. …