Савранська селищна громада: Історія
=== Створення громади ===
Утворена 17 липня 2020 року шляхом об'єднання Савранської селищної та Байбузівської, Бакшанської, Вільшанської, Дубинівської, Кам'янської, Капустянської, Концебівської, Неділківської, Осичківської, Полянецької сільських рад Савранського району (до складу громади увійшла вся територія колишнього району).
Вперше Саврань зустрічається в історичних джерелах, в зв'язку з даруванням містечка Саврань великим князем литовським Витовтом панам Кошиловичам.
З кінця XIV ст. до 1569 р. землі Савранщини у складі Східного Поділля входили до Великого князівства Литовського.
Литовський князь Вітовт Кейстутович (1350—1430)
У 1569 р. між Великим князівством Литовським та Польщею при королеві Зигмунті ІІ Августі у м. Любліні було укладено унію, згідно якої дві держави об'єднались в одну — Річ Посполиту.
Польський король Зигмунт ІІ Август (1520—1572)
В результаті чого землі Савранщини увійшли до складу Брацлавського воєводства Речі Посполитої. Король отримав необмежене право роздавати землі, чим широко скористались поляки.
На початку XVII ст.. землі Савранщини належали Замойським, але вони були малозаселені. Канцлерові і коронному гетьману Яну Замовському було доручено закріпитися на безлюдних пустках кордонів Подільського і Брацлавського воєводства. Щоб привабити селян на ці землі, засновувались «слободи» та становлювались «пільгові роки» протягом яких селяни не платили податків і не відробляли панщину.
Заступник канцлера короля Тамош Замовський (1594—1638)
Замовські — польський магнатний рід, вони посідали високі державні посади в Польщі та відігравали важливу роль в громадському житті України .
Найбільш відомі із них Ян Замойський — канцлер і коронний гетьман, прихильник короля Стефана Баторія, і його син Томаш Замойський — воєвода подільський, київський, канцлер коронний. В 1619 році останній уклав угоду з козаками і брав участь у переговорах 1625 р.
У кінці першої третини XVII ст. «Савранський грунт», який входив до Брацлавського староства було подаровано Станілаву Конецьпольському
Коронний гетьман Станіслав Конецпольський (1592—1646)
Станіслав Конецьпольський — відомий військовий і політичний діяч, краківський каштелян, сандомирський воєвода, польний (з 1616 р.), великий коронний гетьман (з 1632). він брав участь в облозі Смоленська (1611), поході на Москву (1612), битвах із шведським військом у Тридцятилітній війні, у війні з Туреччиною. У Цецорській битві (1620 р) потрапив у полон. У 1625, 1630, 1637-1638 рр. очолював війська, що були послані для придушення селянсько-козацьких повстань на Україні.
У 1634 р. Станіслав Конецьпольський доручив французькому інженеру — фортифікатору та картографу Гійому Левассеру де Боплану побудувати фортецю Усть — Саврань або Новий — Конецьполь.
Гійом Левассер де Боплан (1600—1673)
Творець перших карт території України на основі інструментальних зйомок.
Він є автором відомого «Опису України» (1651)
Народився Г. Боплан, ймовірно, в м. Руані в 1600 р. у дворянській сім'ї. У 1630 р. він залишив Францію і поступив на службу до польського короля. З кінця 1630 по березень 1647 р. Г. Боплан служив військовим інженером південно-східних воєводствах Речі Посполита. У той час українські землі входили до складу польських воєводств. Він керував фортифікаційними роботами на західних і центральних землях України, брав участь в створенні поселень в малонаселеній степовій зоні. У 1647 р. Г. …