Новий Буг: Історія
На території нинішнього Нового Бугу виявлені залишки поселень епохи неоліту і пізньої бронзи (V—II тисячоліття до н. е.). Досліджені скіфські поховання (VI ст. до н. е.).
У середині XVIII століття на території населенного пункту містився зимівник запорозького козака Куцого (звідси первинна назва поселення — Куца Балка). На рубежі XVIII—XIX століть впродовж Куцої Балки виникло декілька хуторів, які засновані переселенцями з Полтавщини, Чернігівщини, з Курської губернії, Бессарабії. Хутори поступово злилися з селом Куца Балка, яке стало називатися по імені одного з поселенців Семенівкою. У 1810 році біля цього села оселилися заможний господар Павло Тріска з села Петрівок Олександрійського повіту Херсонської губернії і 119 осіб — вихідців з Полтавської губернії. Новоутворене поселення об'єдналося з Семенівною і отримало найменування Новопавлівка.
До 1795 року село входило до складу Катеринославського намісництва, у 1795 році — Вознесенської, з кінця 1796 року — Новоросійською, з 1802 року — Херсонського повіту Миколаївської (з 1803 року — Херсонською) губерній. У 1815 році в селі налічувалось 2088 осіб. У 1820-ті роки Новопавлівка стала волосним центром.
у 1828 році, з утворенням військових поселень, село було віднесене до Бузької уланської дивізії, а з 1832 року отримало назву Новий Буг. Тут розміщувався 3-й уланський полк. У 1840 році сюди переселили багато селян з Київської і Подільської губерній, яких також перетворили на військових поселенців. Постійна військова муштра, роботи на казну, будівництво доріг, мостів, казарм не давали поселенцям можливості займатися своїм господарством. У 1847 році у Новому Бузі налічувалися 643 двори, розміщувалися волосне управління, полковий цейхгауз, декілька казарм, манеж, військові стайні, хлібні магазини, школа сурмачів і кантоністів, шпиталь.
У 1857 році військові поселення були ліквідовані, а жителі Нового Бугу (2557 чоловік), переведені на положення державних селян, отримали по 9,25 десятини землі. Інша земля була віддана в приватне володіння офіцерам-дворянам, що заснували тут свої маєтки.
Вже в першій половині XIX століття в селі налічувалося більше 70 млинів і маслоробень, де застосовувалася наймана праця. Щорічно навесні і осінню проводилися великі ярмарки. …