Богодухів: Історія
Датою заснування міста, яка була встановлена дослідником, є 1666 рік.
Богодухова слобода на місці Богодухова урочища та Богодухової Гаті була заснована в квітні 1666 року. В архіві збереглись безпосередньо документи щодо цього заснування, включно з відповідним листуванням (РДАДА, ф. 210, оп. 12, спр. 599, арк. 336—337а, 745—749).
«Осадчим» нового поселення був охтирський мешканець Карпо Іванович Борзиленко (в деяких документах його прізвище подано на московський манер як «Борзилов», але в тих же документах сказано, що він був «черкасом», тобто українцем).
Землі, на яких було засновано Богодухів, на момент цього заснування належали також охтирським мешканцям. В Богодуховому урочищі були розташовані їх луки, сіножаті, пасіки. Як наслідок цього, з приводу заснування Богодухова мав місце конфлікт між мешканцями Охтирки, які володіли там землями, та переселенцями-засновниками Богодухова.
В архіві зберігся також перший перепис Богодухова, датований жовтнем 1667 року (РДАДА, ф. 1209, оп. 1, спр. 43, арк. 124—151).
В цьому документі також згадується в якості «осадчого» Карпо Борзиленко («Борзилов»). Зокрема, документ цей від його імені засвідчений «рукоприкладством» попа Успенської церкви Богодухова Лаврентія Пилиповича («Лаврентия Филипова»). Також в цьому документі згаданий отаман Тимош Криса (Крись, Крися).
При цьому «отаман» в той час була виборна посада певного слобідського самоврядування. Аналогічних «отаманів» мали тоді і інші слобідські міста. І сам Богодухів мав надалі й інших отаманів (приміром, за даними так званого Ландратського перепису 1718 року отаманом в Богодухові був Григорій Гребінник). Разом з тим в той час цього голову громади називали часто також «війт».
Фрагменти перепису 1667 року в 1886 році опублікував Д. І. Багалій в першому томі «Історії колонізації та побуту …» (стор. 37-38). Але там документ цей був помилково датований 1662 роком, а самі його фрагменти опубліковані під назвою «Опись г. Богодухова 1662 г.».
В результаті довгий час роком заснування Богодухова помилково вважався 1662 рік. Хоча, прикладом, ще у Топографічних описах Харківського намісництва кінця XVIII століття рік реального заснування Богодухова — 1666, зазначений правильно.
У 1668 році козаки Богодухова зазнали нападу великого загону кримських татар. У 1680 році Богодухів зазнав нового нападу татар. Тоді загинуло 49 осіб, 184 особи татари захопили в полон. Вони знищили і забрали також чимало хліба, худоби, вуликів та іншого майна, спалили 312 дворів.
В епіцентрі подій опинився Богодухів і у 1708—1709 роках, під час Північної війни.
Економічному розвиткові Богодухова сприяло його вигідне географічне положення — тут пролягав великий шлях, що з'єднував полкові міста Харків та Охтирку. По 1765 рік Богодухів був сотенним центром Охтирського козацького полку.
У 1781 році після організації Харківського намісництва Богодухів став повітовим містом. У цьому ж році затверджується герб Богодухова.
Основним господарським заняттям населення міста було землеробство. Розвивалися також різні промисли. Богодухівські чинбарі добре вичинювали шкіри, а чоботарі шили взуття. Уже на початку XVIII століття Богодухів був своєрідним центром ремісничого виробництва. В документах цього часу зазначається, що головне заняття жителів є шкіряне діло. У 1780-х роках в місті працювало 10 винокурень на 25 казанів, содовий завод, водяний та паровий млини. …