Heimatgeschichte · Zmiiv ·

Зміїв: Історія

Зміїв: Історія

=== До заснування ===
За давньою легендою, у цій місцевості жив Змій, дракон чи динозавр за сучасною термінологією. Найдавніше поселення датується I тис до н. е.. Тут були скити (скіфи), сармати, готи, гуни, алани, авари, половці, печеніги, татари, і слов'яни.
Ігор Святославич, Новгород-Сіверський князь, вів війни з половцями, заснував у 1180–1185 роках на Діньці в усті річки Мож (або Мжи) Змієво городище.[джерело?]

На початку XVII століття навколишні землі були пограниччям Московії. Тому на землях Харківщини виникають російські застави та укріплення. Одним із них стало і Зміївське укріплення. Вже у «Книзі Великому Кресленню» (1627 року) написало

.
Нова хвиля заселення земель Дикого поля, і зокрема, земель Слобожанщини, припадає на 1630—1650-ті роки, коли тисячі українців після невдалих повстань проти польської влади були змушені тікати від розправи.
1640 рік — офіційна дата заснування міста. Але того ж року татари захопили місто, яке відбили козаки Кіндратія Сулими.
У 1650-ті роки — південніше Змієва з'явився Зміївський Миколаївський козачий монастир, що був замком старих, поранених й інших козаків; вважається що монастир був скарбницею; він мав 6000 десятин землі і чисельні споруди (перелік у документах займає декілька сторінок).
1656 року в місті призначений московським царем воєвода — Яків Хитрово.
Наприкінці XVII століття Зміїв вже був достатньо великим поселенням, який оточували посади — Замостя, Зьєдьки (сучасні Зідьки), Піски. І якщо деякий час він входив до складу Чугуївського повіту, то з 1657 року сам став повітовим містом — центром Зміївського повіту. Джерела згадують також про озброєння місцевої фортеці: у 1668 році вона мала 7 великих чавунних гармат, 290 ядер і багато пороху, при цьому її оточували 2 вали і створювалася система підземних ходів.
У 1688, 1692 та 1736 роках на місто було здійснено татарські напади.
Перебування слобожанських поселень під владою російського царя і сильний гніт з боку церкви та козацької старшини не найкращим чином відбивалися на настроях волелюбних поселенців. Так, 1668 року у ряді міст і містечок Слобожанщини спалахнуло повстання, яке очолив Іван Сірко. Під час бойових дій проти урядових військ повсталі спалили Зміїв. У декількох сутичках повсталі були розбиті, багато втекли на Правобережжя.
У 1670 році деякі міста Слобожанщини підтримали повстанців під керівництвом Степана Разіна, зокрема, тут діяли загони запорізьких та донських козаків, якими командував сподвижник Разіна — Олексій Хромий. А Зміїв став центром повстання на тутешніх землях. Після того, як царським військам вдалася придушити бунт, на місцевих дорогах були повішені кілька десятків людей.
1691 року татари зруйнували місто.

З 1736 року набіги татар припинилися за свідченням харківського полковника Квітки.
Майнові статки населення на 1765 рік можна характеризувати за допомогою відомості Зміївського військового правління про майновий стан жителів Змієва: …

von Fremdinhalte · Regionauts

Quelle: Text: Wikipedia – „Зміїв“, Autorinnen und Autoren (Versionsgeschichte), CC BY-SA 4.0 · Foto: tarosys, CC BY 3.0 – Wikimedia Commons