Бобровиця: Історія
=== Передісторія ===
Про походження назви міста Бобровиця достовірних даних нема. Є лише здогадки, що поселення могло отримати назву від бобрових промислів у водоймах річок Бистриці, Трубежу та Остра. Річка Трубіж до середини XIX століття мала назву Бобровиця.
Про стародавнє походження Бобровиці свідчать залишки руського городища (XI—XIII століття) в межах центральної частини сучасного міста. У Повчанні Мономаха повідомляється: «А потім ходили ми, в тім же році(1078), з отцем і з Ізяславом Ярославичем до Чернігова битися з Борисом Вячеславичем, і побідили ми Бориса і Олега Святославича. І знову пішли ми до Переяславля і стали в городі Оброві». Бобровицьке городище — приблизно середина шляху між Черніговом і Переяславом. Отже, цілком може бути згаданим Мономахом Обровом. Обидва топоніми — Обров і Бобровиця очевидно змістовно споріднені і мають спільний корінь «обров».
Імовірною непрямою першою письмовою згадка про Бобровицю є одне із прізвищ, записане в Реєстр козаків низових запорізьких річкових, які ходили на військову службу з його милістю королем до Москви 1581 року. В Реєстрі під командуванням 29-го отамана Юхима Сизака значиться козак Акула Бобров'янин (прізвище якого може бути катойконімом від назви «Бобровиця» або «[Б]обров»).
Наприкінці XVI століття на городищі Волинь в Остерському старостві осадчий Іван Коловицький «осадив» містечко Михайлів. Згідно з фундаційним привілеєм від 10 липня 1597 року містечко мало отримати щопонеділковий торг.
Після смерті осадчого у 1602 році містечко було «переосаджене» — вже як Бобровиця. Пожиттєве право на нього отримав остерський староста Михайло Ратомський. Королівський привілей Ратомському, виданий 12 вересня 1602 року, застерігав, що якби ця осада не мала міського права, то староста мав би перенести її на інше місце і встановити торги. Адміністративно Бобровиця належала до Остерського староства Київського воєводства Речі Посполитої.
Стосунки старости з мешканцями Бобровиці, так само як і Остра, складалися не найліпше. Михайло Ратомський був прихильником збереження традиційного для Великого князівства Литовського суворого підпорядкування міщан старостам. Ситуація змінилася після призначення на посаду остерського старости королівського секретаря Єремії Залеського (пол. Heremiasz Zaleski). 26 березня 1627 року з його ініціативи Бобровиця отримала привілей на ярмарки та торги. Цей документ установлював щотижневий торг і два ярмарки, які мали проходити на православні свята — святого Прокопа і святого Михайла. Місцеві міщани отримали ті ж права на шинкування, що й остерські.
Згідно з люстрацією 1618 року Бобровиця мала 107 осель. 1631 року остерський староста Залеський брав із 16 осілих «димів» по 3 злотих, із 6 «городників» — по 1,5. …