Черняхів (селище): Історія
Колишнє містечко, волосний центр, а ще раніше, в період визвольної війни українського народу 1648–1658 рр. і після — був сотенним містом. У люстрації за 1545 рік записане як містечко, що належало шляхтичу Немиричу. Воно мало 11 димів, звичайно це були курні хати.
Як видно з матеріалів видатного краєзнавця Л. І. Похилевич, сама назва «Черняхів» свідчить про те, що тут ховалась чернь, найнижчий стан людей домонгольського періоду. І коли з'явились в цих краях монголи, то чернь і знайшла свою схованку в тих місцях.
Як говорять народні перекази і легенди, на території сучасного Черняхова росли дрімучі ліси, які межували з непрохідними болотами. Це і сприяло тому, що сюди тікали бідні люди і тут переховувались. Пізніше це місто назвали — Черніхов. Через деякий час тут з'явилось поселення з такою назвою, яке і попало в польські люстрації. Але в судових справах того періоду (1584 р.) згадується ще старий Черняхов. Де було це поселення — досі нез'ясовно. Черняхів став помісним містечком великих землевласників Немиричів. Жителі Черняхова в XVI—XVII ст. зазнавали систематичних нападів різних князів і бандитських груп, наскоків татар.
Так, 26 вересня 1584 року князь Корецький, воєвода Волинський, із тисячним загоном своїх підданих оточив Черняхів, спалив млин, захопив багато худоби, коней. Але Черняхівську фортецю взяти не зміг, оскільки вона була міцною, тут могло заховатись все населення Черняхова.
Споруджували фортецю всі Немиричі, оскільки Черняхів був їхнім родовим маєтком. Споруджена за всіма правилами фортифікаційної тогочасної науки. Використано долину річки Очеретянки. Залишки центрального рівчака ділять сучасний Черняхів навпіл. Стіни фортеці розпочинались від сучасного залишку замку, що на березі річки, і тягнулися вздовж річки до єврейської синагоги, яка була міцною спорудою з північного боку, далі повертала на схід до сучасного шляху Житомир — Коростень. Під час будівництва будинку (Коростенська, 5) натрапили на залишки фундаменту, перпендикулярного цьому з глибиною понад 2 м у напрямку на будинок по Коростенській, далі стіна, судячи із залишків, простягалася понад рівчаком до колишнього військкомату, а відтіля — до старого єврейського кладовища. Там стояла висока вежа, фундамент якої зберігся досі. Фортеця була дерев'яною, тому вона не збереглася.
Магнатами Немиричами був збудований і замок, який з трьох боків оточувала вода. Досі збереглися руїни замку на березі р. Очеретянка.
У 1586 році на Черняхів напав, як грабіжник, князь Острозький, який забрав у черняхівців 200 возів сіна та іншого збіжжя. А влітку 1610 року шляхтич Г.Пашкевич, грабуючи села Полісся з кількома тисячами свавільних людей, не обминув і Черняхів. Забирав у селян майно, нищив хліб. В січні 1611 року його загін вдруге пограбував Черняхів. Тоді було вбито кілька чоловік. Наступного його нападу черняхівці організувались і вбили Г.Пашкевича і розігнали його грабіжників. А в 1618 році Черняхів був нещадно пограбований кримськими татарами, які після цього ще декілька разів грабували черняхівців. Крім цього, населення Черняхова терпіло величезні здирства від властей, жителі платили подимне, чопове, шкіряне, і в 1629 році тільки 90 димів не змогли сплатити подимного. (Джерело?)
Після Люблінського сейму 1569 року українські землі були відірвані від Великого князівства Литовського і передані Польщі.
У громадсько-політичному житті в 20-30 роках XVII ст. Черняхів став центром поширення вчення італійського гуманіста і реформаційного діяча Фауста Соцціна (італ. …