Городенка: Історія
=== Заснування. Походження назви ===
Вважається, що назва міста походить від слова «город» — укріплення з частоколу та зрубів. Повість временних літ подає, що у 993 році Великий князь Київський Володимир Святославич пішов походом на білих хорватів, що населяли сучасну територію Галичини. Саме тоді сучасна Городенківщина увійшла до складу Київської Русі.
Уперше в літописах Городенка згадується під 1195 роком. Це було поселення землеробів та ремісників. З 1349 року Галичина — під владою Польської корони. У XV столітті на урвищі над річкою Ямгорів збудовано замок, і Городенка перетворилася в типову феодальну резиденцію.
Позаяк протягом XV—XVI століть Покуття було спірною територією між Польщею і Молдовським князівством, а впроовж XVI—XVII століттях зазнавало спустошливих нападів турків і татар, городенківська твердиня стала певною мірою стратегічною.
1491 року господар Молдови Штефан III під час походу на Покуття спалив Снятин, Городенку, Коломию і дійшов до Галича. У 1497 році, після невдалого походу на Волощину, військо польського короля Яна Ольбрахта повернулося на Покуття і своїм постоєм його спустошило. Поблизу Городенки у 1509 році великий гетьман коронний Миколай Каменецький вщент розбив молдовське військо (можливо, саме в пам'ять про це долина річки Ямгорів між Городенкою і Серафинцями називається Червоною). Катастрофічним був похід на Покуття 33-тисячного війська молдовського господаря Петра IV Рареша (Петрила) у 1531 році.
У 1620—1630 роках, на місці попереднього укріплення, було перебудовано Городенківський замок.
1648 року під впливом Хмельниччини в Галичині спалахнуло повстання під проводом Семена Височана. Селяни Чернятина, Заболотова, Олеші та Любківців напали на Городенківський замок (який тоді належав Янові Жулчинському (Стшемеському), роззброїли його залогу, а будівлі спалили. Власник врятувався втечею.
Виборним актом короля Яна II Казимира від 13 лютого 1668 року Городенка отримала Магдебурзьке право. Тоді місто входило до складу Галицької землі Руського воєводства з центром у Львові, але саме не творило якоїсь адміністративної частини, а належало до Коломийського староства.
Надання Городенці міського самоврядування створило сприятливі умови для розвитку ремесла і торгівлі, що зумовило наплив переселенців — переважно вірменів та євреїв.
Наприкінці XVII століття Городенка стає значним релігійним центром Покуття, де окрім монастиря Василіян, який мав дві церкви на середмісті та передмісті діяло 9 церков. У 1706 році в місті постав монументальний вірменський костел. …