Барвінкове: Історія
Слобода Барвінкова Стінка була заснована у 1651—1653 роках козаками на чолі з отаманом Іваном Барвінком. Підтвердження цього — суфікс присвійності -ове. Барвінкове було центром Барвінківської паланки.
Барвінкове виникло завдяки великої хвилі переселення з Правобережної України до Лівобережної. Причиною цього була війна за незалежність під проводом Богдана Хмельницького. Козак Іван Барвінок прийшов із ватагою та родинами із Запорозької Січі, з метою заселення вільних земель.
На початку свого існування Барвінкове було зимівником, отримавши статус слободи у XVIII столітті. На Чумацькій горі козаками зведено дерев'яну фортецю, з якої оглядалися всі підходи до міста. У 1680 та 1690 роках в місті була епідемія чуми.
У 1708—1709 роках, внаслідок агресивної політики Росії до українців, барвінківчани брали активну участь у повстанні під проводом Кіндрата Булавіна. Повстання виявилося невдалим, хоча російські війська зазнали значних втрат. Зокрема, був вбитий російський командир князь Долгорукий. Серед відомих героїв повстання був барвінківчанин отаман Семен Драний. У 1708 році місто відвідав останній правитель Московського царства (1682—1721) і перший імператор створеної ним Російської імперії (1721—1725) Петро І, намагаючись вмовити барвінківчан не воювати проти нього, але попри це місцеві козаки підтримали Івана Мазепу і брали активну участь у війні за незалежність. Після поразки російські війська знищили Барвінкове, разом із багатьма іншими козацькими поселеннями.
Існує альтернативна версія походження назви поселення. За переказами, поблизу садиб перших поселенців Шпака і Незолі була розташована балка, у якій росло чимало барвінку. Так і виникла назва поселення — Барвінкова Балка, Барвінкова Стінка (стінка — схил), Барвінкове.
За часів Нової Січі Барвінкова Стінка — адміністративний центр Барвіностінківської паланки. Останній полковник Іван Гараджа «залив сала за шкуру» не одному слобідському пану, на що Харківський губернатор Щербинін скаржився Потьомкіну. Так, Іван Гараджа у 1774 році, після участі барвінківців у козацькому повстанні Омеляна Пугачьова, роззброїв карателів, а їхнього командира полковника Долгорукого окунув у діжку з дьогтем, виваляв у пір'ї, посадив задом наперед на шкапу, і в такому вигляді доправив до Ізюмського полку. Іван Гараджа, за наказом кошового отамана Петра Калнишевського, нищив поселення слобідських козаків Грушуваху та Велику Комишуваху, які самовільно були збудовані на землі запорізького війська. …