Велика Лепетиха: Історія
Про заселення даної місцевості в давні часи свідчать знахідки глиняних статуеток трипільської культури (IV—III тисячоліття до н. е.), Залишки двох поселень епохи бронзи (II — початок I тисячоліття до н. е.), Пізньоскіфське городище (III в. До в. е. — IV ст. н. е.), а також скіфські поховання (IV—III ст. до н. е.). Досліджено поховання салтівської культури (VIII — початок X ст. н. е.), знайдена половецька кам'яна скульптура.
За часів Запорізької Січі на місці нинішньої Великої Лепетихи знаходилися зимівники запорожців, які займалися рибальством та землеробством. В кінці XVIII століття царський уряд виділив двом дворянам — емігрантам з Франції земельні угіддя біля Лепетиської балки. Один з них отримав землі на східній стороні балки. Тут в 1792 р і виникла Велика Лепетиха. Першими її жителями були 580 переселенців з різних губерній Росії. Але заселення і освоєння цих земель йшло повільно, тому власник в кінці XVIII століття продав село в казну. На початку XIX століття чисельність жителів — державних селян — збільшилася за рахунок переселенців і в 1822 р. досягла 2263 людини.
У 1832 р. в селі налічувалося 1154 душі, за якими було закріплено 21 тис. десятин зручної і 2,5 тис. десятин незручною землі. Відповідно до закону від 24 листопада 1866 року про поземельний устрій державних селян, жителі Великої Лепетихи отримали право постійного користування відведеної в наділ землею. Щорічно вони повинні були вносити до скарбниці понад 16 тис. руб. державної оброчної податі. Сума всіх платежів досягала 25,4 тис. рублів. Розмір платежів на душу становив 13,3 руб. в рік. У 1886 р державні селяни були переведені на становище селян-власників, їх зобов'язали викупити свої наділи. У 1853 р. в селі було відкрито однокласне училище міністерства народної освіти, а в 1867 р — церковно-приходська школа. Земська однокомплектна школа почала діяти в 1893 р. За переписом 1884 р. з 6225 жителів села грамотних налічувалося лише 261 чоловік, або 4,2 % населення. У 1906 р. в школах села навчалося 170 хлопчиків і 109 дівчаток.
У грудні 1905 р. бідняки Великої Лепетихи разом з селянами довколишніх сіл розгромили Рогачицьку економію.
На початку серпня 1906 року селяни виступили проти постою загону кінних стражників, а 27 серпня напали на вартових і в сутичці убили одного з них, вигнали з села поліцейських, розгромили страчені винні лавки, будинок священика. Цей стихійний виступ, який тривав 5 днів, придушили війська, які прибули з Херсона і Сімферополя. Почалися масові арешти і обшуки, конфіскація зброї. 1 вересня влада заарештували 30 осіб і кинули їх в мелітопольську в'язницю. У село для наведення порядку були направлені 120 кінних стражників.
Почали діяти олійниця, лісопилка, кам'яно-піщаний кар'єр, 2 млини та інші підприємства, де було зайнято 200 чоловік. Держава асигнувала понад 50 тис. руб. на ремонт приміщення для лікарні.
У 1925 р. в Великій Лепетисі приїхали вчителювати випускники Херсонського інституту народної освіти. У селі діяли 12 шкіл по ліквідації неписьменності. Працювали: клуб, хата-читальня, бібліотека. При клубі молодь села організувала театрально-музичний, хоровий та інші гуртки художньої самодіяльності, налагодила агітаційну роботу.
У березні 1923 р. Велика Лепетиха стала центром району Мелітопольського округу, а з лютого 1932 р. увійшла до складу новоствореної Дніпропетровської області.
У 1937 р відкрилися районна лікарня на 40 ліжок (25 медпрацівників, у тому числі 3 лікаря), аптека, поліклініка і дитяча консультація.
У 1940 р. …