Врадіївка: Історія
=== У складі Російської імперії ===
Терени сучасної Врадіївки заселялися з другої половини XVIII століття. У тутешні степи від поміщицького гніту втікали селяни з багатьох українських губерній Російської імперії. Після захвату земель Османської імперії 1787—1791 роки, у межиріччі Південного Бугу та Дністра почалося швидке освоєння цих земель. За підтримки дворянина, відставного вахмістра Врадія біля витоків річки Бакшала протягом кількох років, оселилось 60 родин. За селом закріпилася назва Врадіївка (пізніше Велика Врадіївка). 1802 року за 18 км від неї Врадій отримав спадщину у володіння 500 десятин землі та заснував село Малу Врадіївку. Населення Великої Врадіївки швидко зростало за рахунок селян, котрі втікали з Правобережної та Лівобережної України, з центральних губерній Російської імперії, а також переселенців з Молдови. 1806 року в селі нараховувало 118 дворів з населенням 446 осіб .
Велика Врадіївка входила до Балтського повіту Подільської губернії. Попри родючі землі, тривалий час населення займалося переважно скотарством, зокрема вівчарством.
1820 року в селі, яке на той час було волосним центром Ананьївського повіту Херсонської губернії, мешкало 1428 осіб.
З 1840 року Велика Врадіївка увійшла до числа військових поселень. Під наглядом вахмістрів селяни працювали на полях, займались ремеслами — теслярське, бондарне, ковальське, та шиттям.
Після ліквідації у 1857 році військових поселень мешканці Великої Врадіївки знову були зараховані до державних селян. За даними на 1859 рік у сільському південному поселенні Велика Врадіївка мешкало 3016 осіб (1509 чоловіків та 1507 жінок), налічувалось 472 дворових господарства, існувала православна церква.
Відповідно до закону від 24 листопада 1866 року, про поземельний устрій державних селян за врадіївчанами збереглись усі землі, котрі перебували у їхній власності, за це селяни мали вносити в казну щорічну плату — так звану державну оброчну данину. На основі закону від 12 червня 1886 року земля перейшла у повну власність селян, однак за це селяни мусили протягом 44 років виплачувати викуп. Станом на 1886 рік у колишньому державному селі мешкало 3553 особи, налічувався 721 двір, існували православна церква, лікарня, школа, 4 лавки, раз на місяць відбувались базари.
Скасування кріпацтва прискорило розвиток капіталістичних відносин в сільському господарстві. Подальшому економічному розвитку сприяло будівництво в другій половині XIX століття залізничної лінії Балта — Єлисаветград, яка пролягла поблизу села. Виникла станція Врадіївка.
На початку XX століття у Великій Врадіївці мешкало 6957 осіб.
Перша земельна школа на 45 місць відкрилася у 1886 році. З часом почало діяти міністерське двокласне училище. Діяла церковно-приходська однокласна школа. В цих навчальних закладах станом на 1897 рік навчалось 140 дітей. У 1890 році теслярські та ковальські вироби виставлялись на сільськогосподарській виставці в Херсоні.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7101 особи (3576 чоловічої статі та 3525 — жіночої), з яких 6399 — православної віри.
1911 року у Великій Врадіївці відкрилась метрологічна станція. …