Заставна: Історія
Найдавніша письмова згадка про Заставну датується 1589 роком. Перші поселенці прийшли в Заставну з півночі ще у ХІІ столітті. Походження назви міста не до кінця з'ясовано, хоча, ймовірно, що назва міста походить від митної «застави», яка розташовувалася тут на переправі через річку Совиця. Існує також думка, що місце отримало назву завдяки своєму розташуванню: Заставну оточують три ставки.
У Галицько-Волинському літописі згадується дорога від Василева — тодішнього великого торгового центру на Дністрі — до Чернівців. У найвдалішому місці для переправи через річку Совицю стояла «застава» — щось на зразок контрольно-пропускного пункту, де брали мито з купців. Ця річка, яка в ті часи була повноводною, перетворилася у наші дні на невеличкий потічок. Хоча є й інші версії щодо назви.
З XVII століття Заставнівські землі переходили з рук в руки різним панам. Жителями-кріпаками власники торгували як звичайним товаром. Феодальні маєтки дробилися і продавалися. За часів панування Австрії в місті знаходилася резиденція повітового суду.
Герб Заставни румунського періоду був затверджений 1934 року. В щиті зображено два срібні рибальські гачки в червоному полі, внизу в срібних хвилях — червона риба. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома вежами. Цей герб функціонував лише 6 років.
18 липня 2001 року рішенням XXI сесії міської ради ІІІ (XXIII) скликання затверджено сучасний герб міста, який діє і досі.
1589 р. — перша згадка про місто, яке в історичних джерелах згадується у тогочасній грамоті.
1637 р. — половина Заставни була продана пану Юрашковичу за 500 срібних талерів, друга половина — Матіяшу.
1730 р. — битва під Заставною. Російські війська під командуванням Мініха, під час походу на Хотин, розбили турецькі та татарські війська.
1782 р. — Заставна стала власністю пана Туркула. В селі тоді налічувалося 106 подвір'їв, 1035 жителів.
1836 р. — з 331 двору 31 немав землі, а з 300, що володіли землею, 130 немали робочої худоби. У селі було 27 заможних господарів.
1837 р. — відповідно з укладеною угодою з поміщиком, селянин зобов'язаний був давати йому певну кількість курей, яєць тощо. З квітня по листопад селянин відробляв зі своїм тяговим інвентарем 70 днів панщини, причому, 24 з них ненормовані — від зорі до зорі.
1844 р. — відкрито українську початкову школу для хлопчиків.
1848 р. — ліквідація панщини в Австрійській імперії. Безземельних — 248 дворів, що становило близько половини усіх селянських дворів.
1850 р. — відкрито олійню з кінним приводом, дещо пізніше — водяний млин.
1865 р. — народився Микола Іванович Івасюк, який став відомим українським художником, автором картин «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Богун під Берестечком» та багатьох інших.
1866 р. — у Заставні 2622 жителі, 41 дитина відвідує школу.
1901—1964 рр. — у Заставні творив самобутній різьбяр Дмитро Юрчук.
1902 р. — відкрито школу для дівчаток із заможних родин.
1905 р. — село Заставна стає центром повіту.
1910 р. — У Заставні налічується 84 ремісники, 137 торговців.
1911 р. — створена філія товариства «Руська бесіда» і музично-хорове товариство «Заставнівський Боян».
1913 р. — масова еміграція до Канади. Емігрувало 304 чол.
жовтень 1918 р. — створена революційна рада. Скликання народного віча за возз'єднання з Україною.
листопад 1918 р. — окупація Заставни військами боярської Румунії.
1921 р. — у Заставні діяв стан облоги румунськими військами і жандармами. Населення позбавили елементарних прав. З вечора до ранку заборонялося виходити на вулиці.
1923 р. …