Великобілозерський район: Історія
У 1736 році під час походу на Крим фельдмаршала Мініха запорозькі козаки збудували й утримували форт при переправі через річку Білозерку. У 1778 році тут оселилися 30 родин державних селян-переселенців з Чернігівщини й Полтавщини. Так було засновано майбутній районний центр. Проте люди в цих місцях жили від ІІІ тисячоліття до Різдва Христового. У курганах Цимбалка, Орел, Чмирева могила та інших відкрито багаті скіфські поховання VIII–VII ст. до Різдва Христового з керамікою, зброєю, золотими прикрасами. Знайдено залишки поселень періоду Київської Русі.
1914 року у волосному селі вже було 2367 дворів, 4 церкви, два гончарно-цегляних заводики, амбулаторія, трактир. Велико-Білозерський район з'явився у 1923 році, але після адміністративної реформи 1962 року його приєднали спочатку до Василівського, а потім до Кам'янсько-Дніпровського району. У 1993 році район було відновлено, загальною площею 470 км². У районному центрі й селах, що входили до п'яти сільських рад, мешкало 9300 осіб.
3 лютого 1923 року утворений Великобілозерський район у Мелітопольській окрузі Катеринославської губернії. З 1930 року в складі Дніпропетровської області. 10 січня 1939 року Великобілозерський район переданий до складу Запорізької області.
У 1941—1943 роках територія Великобілозерський району входила до Кам'янсько-Дніпровського повіту Дніпропетровського генерального округу.
30 грудня 1962 року район ліквідований.
3 лютого 1993 року район поновлено.