Ширяєве: Історичні відомості
Точної дати заснування селища немає. Ставка робиться на 1795 рік. Цього року проводиться ревізійний перелік, за яким налічувалось 36 дворів і 289 жителів. На той час село називалося Степанівка.
Ширяєве (первісна назва Степанівка) було засноване наприкінці 18 століття вихідцями з Болгарії на колишній, так званій, Очаківській землі, а також селянами-кріпаками, що втекли з півночі Росії та України.
Через село проходив Чумацький шлях, що з'єднував Одесу з Поділлям, Волинню, Балтою. Це сприяло торгівлі і ремеслу.
У І половині XIX століття Ширяєве було віднесено до розряду містечок Тираспольського повіту. Стає волосним центром, має православну церкву, Єврейський молитовний будинок, поштову станцію, церковнопарафіяльну школу, фельдшерський пункт, кілька кам'яних будинків торговців і багатих ремісників, 8 крамниць, корчму, винний погріб, трактир.
У містечку проживало 70 % українців, 20 % євреїв, а решта — росіяни, німці і поляки.
Всі землі стали власністю царського двору. Частина земель роздавалась або продавалась. Формально селяни вважались вільними, але фактично залежати від царського двору. Певну частину населення становили чиншовики. Це були вільні поселенці, які за певну плату — чинш (чинуш) (8-12 крб.) мали право на придбання ділянки для спорудження житла. Переважали темні і вогкі хатинки — землянки без подвір'я і садків. У них мешкали чиншовики та десятники. Містечко славилося землеробством, торгівлею, займало одне з перших місць у Херсонській губернії. Великі базари збиралися в містечку щотижня, малі — щодня.
За архівними документами першим великим приватним землевласником в с. Степанівці згадується поміщиця Анастасія Степанівна Чорнолуцька — дочка царського придворного лакея Степана Ширяя. Окрім земель і майна свого батька (8500 десятин землі) їй було ще подаровано 10 тисяч десятин казначейських земель разом з селянами с. Степанівки самим Олександром ІІ.
Дворянка Чорнолуцька та її чоловік (відставний генерал) не жили у с. Степанівці. Їх життя проходило в м. Одесі. Селяни Степанівки ніколи не бачили генерала. Лише сама Анастасія Степанівна зі своїм маленьким сином Сергієм приїздила у помістя.
За даними на 1859 рік у волосному містечку Степанівка (Шараєве) Ананьївського повіту Херсонської губернії мешкало 402 особи (203 — чоловічої статі та 199 — жіночої), налічувалось 85 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, поштова станція, відбувались базари.
Після реформи 1861 року поміщиця Чорнолуцька змушена була відпустити своїх кріпаків на волю і подарувала селянам по 2 десятини землі на ревізьку душу. За це даровані землі були названі в її честь та в честь її сестри — Анастасіївка та Ульянівка.
У 1880 році поміщиця Чорнолуцька помирає і землі та Степанівка переходять у спадок її сину Сергію Ширяю — ротмістру Імператорської гвардії, який приїздив із Петербурга тільки влітку. Маєтком керував управитель Михайло (на його честь і названо с. Михайлівку).
В один із перших візитів до Степанівки він вирішив увіковічити своє ім'я і перейменував його у Ширяєве.
За статистикою у 1880 році у містечку було 117 господарів, котрі займалися лише рільництвом, 8 господарів рільництвом і ремеслом, 27 — ремеслом і промислом, 32 — торгівлею.
Село Степанівка було розбито на ІІІ частини: І — торгове містечко з поміщицькою садибою;
ІІ — село Улянівка;
ІІІ — село Анастасіївка (Магала);
с. Смілове — І, с. Смілове — ІІ, с. Безрукове, с. Відране, с. Бардакове, с. Йосипівка, с. Лебенталь, с. Вовокове, с. …