Антрацит (місто): Історія
Назва міста свідчить про його промислову спеціалізацію та трудову біографію. Це місто шахтарів, які видобувають високоякісне вугілля антрацит, що й дало ім'я місту.
Антрацит засновано у 1895 році. У 1896 на території селища засновано акціонерне «Товариство Боковських антрацитівських рудників Красильщикова і Шарапова». До жовтня 1917 року територія міста входила до складу Таганрозького округу Області Великого Війська Донського. У 1920 році, коли націоналізовані шахти були об'єднані в Боковське рудоуправління, селищу була надана офіційна назва Боково-Антрацит. 1936 року воно стало районним центром, у 1938 році Боково-Антрацит було зачислене до категорії міста районного підпорядкування.
Реформою 30.12.1962 р. м. Боково-Антрацит було перейменовано на м. Антрацит з віднесенням до розряду обласного підпорядкування (в сучасних адміністративних межах).
До 5 травня на 8-й день після проголошення Луганської народної республіки місто захопили донські «казаки», які прибули з території Росії, на будівлі міськради було вивішено донський прапор. До 11 травня місто стало перевантажним пунктом для бойовиків та зброї із сусідньої Росії. Цього ж дня повідомлялося про високу явку мешканців міста на псевдореферендум.
14 серпня у ході визволення українських бійців, які потрапили в оточення біля міста Антрацит, загинув старший солдат 30-ї бригади Володимир Шленчак — внаслідок прямого влучення у БМП снаряду РСЗВ «Град» російських терористів. 15 серпня 2014 року, вириваючись з оточення з-під Антрацита, бійцям першого батальйону 30-ї бригади вдалося ліквідувати групу бойовиків. Серед одиниць знищеної техніки був автомобіль марки «Жигулі» з емблемою "Донського козацтва", у бойовиків виявлено коштовності, вироби з золота — жіночі сережки та кулони — цілком можливо, вкрадені у місцевих жителів.
Хоча місто і знаходиться на території, проголошеній проросійськими терористами "ЛНР", однак контролює його не "ЛНР", а так зване «Всевелике військо Донське».
14 листопада Антрацит внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада
28 листопада у місті розпочалися серйозні збройні сутички між підрозділами «Луганської народної республіки» та казаками отамана Козіцина, а місто, за інформацією місцевих мешканців, було частково перекрито, зокрема низка в'їздів і виїздів з міста, а для місцевих жителів відкрили бомбосховища. Під час сутичок загинув комендант міста В'ячеслав Пеніжанін (позивний «Прапор») та ще кілька осіб з числа бойовиків.. За інформацією РНБО, що була оприлюднена пізніше, під час сутичок, причиною яких стало розкрадання козаками Козіцина великої суми грошей та спробою зачистки підрозділами Росії непідконтрольних ватажків формувань бойовиків, загинуло щонайменше 12 осіб. Інформація про загибель коменданта міста В'ячеслава Пеніжаніна та начальника штаба формувань сепаратистів Михайла Коваля під час сутичок була підтверджена самими казакамі. За деякими даними, отаман Микола Козіцин був затриманий співробітниками ФСБ 28 листопада і вивезений до Росії.