Старобешівський район: Історія
Територія, на якій розташований район, була заселена ще в період бронзи. Про це свідчать предмети, знайдені в період розкопок двох курганів. В одному з них виявлене поховання вождя з кам'яною булавою, кременевим наконечником списа й бронзовим ножем, у другому — два поховання в кам'яних гробницях. У районі виявлені сліди перебування кочевників (ІХ- ХІІІ ст.) — біля десятка скульптур з каменя.
Близько 230 років тому через Старобешівський степовий край пройшов караван грецьких переселенців із Криму. Облюбувавши землі біля Кальміусу, п'ять родин («беш» у перекладі з грецького — «п'ять», «ев» — будинок) заснували сьогоднішній центр району — смт Старобешеве. І виросло уздовж однієї з головних рік Донбасу намисто селищ хліборобів.
Відповідно до грамоти Катерини II від 21 травня 1779 року переселенцям із Криму в Приазов'я були надані значні пільги: право безмитної торгівлі, лову риби в Азовському морі. Їх звільнили від сплати податків на 10 років і від військової служби на 100 років. Вони мали своє керування. З початку в Бешеве — так називали переселенці своє село — проживало понад 200 чоловік.
У 1817 році було проведено межування землі, наданої переселенцям. За селом закріпили ділянку з розрахунку 30 десятин на душу. У 1866 році на греків-переселенців була поширена єдина система цивільного устрою й управління. У числі 11 грецьких волостей створили й Бешівську, що входила спочатку в Олександрівський, а з 1874 року в Маріупольський повіт.
З 1896 році районний центр був перейменований у Старобешеве у зв'язку з виділенням з нього села Новобешеве. Напередодні Першої світової війни районний центр, Старобешеве, було великим селом. У ньому налічувалося 685 дворів, у яких проживало 4,3 тис. осіб.
У 1912 році в Старобешеві побудували лікарню, у якій було всього сім ліжок. У 1915 році в селі, населення якого становило 5 тис. осіб, було 2 земські початкові училища, у них навчалося 400 учнів.
Старобешівський район було засновано відповідно до ухвали ВУЦВК від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіальний розподіл Донецької губернії» у складі Юзівської округи. З самого початку він називався Стильським (центр — с. Стила), у нього увійшли колишні Стильська, Бешівська, Каракубська, Олександрівська та Новотроїцька волості.
1 травня 1923 року в районі було створено орган державної влади — Стильський районний виконавчий комітет ради робочих, селянських та червоноармійських депутатів.
У листопаді 1924 року центр Стильського району було перенесено в с. Бешеве й постановою Стильського виконкому від 6 серпня 1925 року Стильський район було перейменовано на Бешівський. У цей період в селах активно ліквідовувалася неграмотність, покращувалося медичне обслуговування, відкривалися клуби та бібліотеки.
Навесні 1930 року була заснована Стробешівська машинно-тракторна станція. Через два роки вона мала 50 тракторів і обслуговувала 17 колгоспів із площею землі 27,5 тис. гектарів. На базі МТС була створена перша в СРСР жіноча тракторна бригада, яку очолила П. Н. …