Новоархангельськ: Історія
=== Археологічні знахідки ===
Поблизу с. Володимирівка Голованівського району було виявлено стоянку доби пізнього палеоліту (40—13 тис. років тому) та одне з найбільших трипільських поселень доби енеоліту Знайдено сліди давньоруського поселення та залишки ковальської майстерні з великою кількістю залізних виробів і заготовок до них XIV–XV століть.
Згідно з Прутським договором кордон України з Польщею проходив річками Синюха, Велика Вись, Тясмин і далі до Чорного моря.
Після російсько-турецької війни 1735—1739 рр. царський уряд почав відновлювати вздовж польських кордонів зруйновані татарськими набігами поселення. За наказом Київського губернатора полковнику Миргородського козацького полку Василеві Капністу дано розпорядження побудувати за проектом інженера де Боскета напроти польського містечка Торговиці військовий шанець і поселення. Козаки Миргородського полку збудували військове укріплення для оборони запорозьких земель від нападів польської шляхти. Місце для нього вибрали в гирлі лівої притоки Синюхи. Укріплення мало форму неправильного п'ятикутника. В кожному кутку були земляні бастіони. Тут розміщувалися землянки, козацькі курені, двори, драгунські стайні та інші будівлі. Основними жителями Архангельського городка були козаки, а також селяни-втікачі. Полковник Капніст за домовленістю з Торговицьким графом Потоцьким посилає в Поділля осадчого козака Давида Звенигородського з метою привезення звідти 20 українських сімей для заснування поселення. Він приводить переселенців у травні 1742 року. Засноване поселення дістало назву Архангельського городка.
Антифеодальний рух, що розгорнувся на Правобережній Україні у першій половині XVIII ст., знаходив тут підтримку. Про це свідчить датована 1747 роком скарга комісара смілянських маєтків польського магната Любомирського на ім'я київського генерал-губернатора Леонтьєва. У ній говориться, що сотник з Архангельська Й. Чечель є першим приховувачем «злодіїв і розбійників», що гайдамаки діють разом з ним. А в грудні 1748 року генерал-губернатор одержав нову скаргу від шляхтича Галецького про те, що серед гайдамаків, які вчинили напад на двір пана Грохольського під Вінницею, були жителі Архангельського городка Василь та Прокіп Савронські і запорізький козак Стоян.
1752 року Архангельське містечко під назвою Архангелгорода ввійшло до складу поселень Нової Сербії. Тут у 1752–1754 та у 1759–1761 роках розміщувалася 7 рота новосербського Гусарського полку (кінного). У 1754—1759 та у 1761—1764 роках поселення входило до складу Новослобідського козацького полку.
У березні 1764 року в поселенні розміщено штаб сьомої роти новоутвореного Чорного гусарського полку. Жителі його, крім військової служби, займались хліборобством, бджільництвом, рибальством. З того часу тут дозволено записувати в торговельні й ремісничі цехи старообрядців, євреїв-переселенців із Польщі та Молдови. Поселення з того часу почало називатись Новоархангельськ. …