Козельщина (селище): Історія
Заснована на початку 18 століття. У 1718 р. полтавський полковник І.Черняк видав універсал на наказне сотництво в Кобеляцькій сотні Полтавського полку П. С. Козельському, який і заснував на землях, що належали сотні, поселення. З 1765 р. віднесена до Кобеляцької роти Дніпровського пікінерського полку Катерининської провінції Новоросійської губернії, з 1775 до 1783 р. — до Новосанжарсього повіту тієї ж губернії, пізніше — Олексопольського, потім — Полтавського повіту Катеринославського намісництва; з 1796 р. — до Малоросійської губернії.
З утворенням 1802 р. Полтавської губернії Козельщина відійшла до неї.
З 1803 р. — у складі новоствореного Кобеляцького повіту. Певний вплив на розвиток села мало завершення у 1870 р. будівництва залізничної колії та початок руху по залізниці через станцію "Козельщина".
За переписом 1859 р. налічувалося 71 двір та 455 жителів, був селітряний завод.
За переписом 1900 р. в Козельщині було 110 дворів та 1630 жителів, церковнопарафіяльна школа, 3 ярмарки на рік.
У другій половині 19 ст. П.С. Козельський заповідав свій маєток у Козельщині С.М. Капніст (дочці математика М.В. Остроградського) - дружині графа В. І. Капніста одного із нащадків російського письменника В. В. Капніста (див. Будинок Капніста).
У 1882 подружжя Капністів з нагоди одужання від тяжкої хвороби доньки Марії спорудили Різдва Богородиці церкву, а в 1891 р. заснували Козельщинський Різдва Богородиці монастир.
За даними Полтавської єпархії у 1902 р. в парафії Козельщинської Різдвяно-Богородицьокої громади діяли лікарня, шпиталь, жіноча двокласна та чоловіча однокласна церковно-парафіяльна школи.
За переписом 1910 р. було 217 дворів (разом з хуторами), паровий млин з паросушкою, цегляний завод.
У 1900 - 1906 роках збудовано мурований собор Козельщинського монастиря (храм зберігся) інша мурована церква була при покоях настоятельки монастиря. У 1912 р. крім вищезгаданих, при церквах діяли дві змішані школи. Під час російсько-японської війни 1904 - 1905 при монастирі було відкрито лазарет на 10 ліжок.
Радянську владу встановлено в січні 1918 р.
З 7 березня 1923 р. Козельщина віднесена до Бригадирівського району Кременчуцького округу, тривалий час була райцентром.
У 1930 р. було створено перший колгосп "Червоний серп", почала виходити газета "Розгорнутим фронтом" в редакції якої працювали майбутні українські письменники Олесь Гончар та Олесь Юренко.
З лютого 1932 р. до вересня 1937 р. Козельщина входила до складу Харківської області (26.04.1933 р. Бригадирівський район перейменовано на Козельщинський), з вересня 1937 р. — у складі Полтавської області.
З 25.10.1938 р. Козельщина — селище міського типу.
Восени 1939 р. тут було створено тимчасовий табір для польських військовополонених, що розміщувався за 500 м від залізничної станції і діяв до початку 1940 року. Комендантом табору був старший лейтенант Соколов В. Л., комісар — капітан Акуленко Ф. С. Вже в листопаді 1939 р. почався обмін польськими полоненими між СРСР та Третім Рейхом, чим скористався і тому вижив відомий надалі польський підпільник, емігрант-публіцист Ян Карський. При тому, що жодного випадку смерті серед ув'язнених у таборі не зафіксовано, близько 2,5 тисяч з них було направлено до спеціальних таборів для польських військовополонених у Старобільську та Осташкові - головним чином офіцерів, більшість з яких невдовзі була розстріляна. Всього за час існування табору через нього пройшло близько 6 тис. осіб. 30 вересня 2013 р. …