Білозерський район: Історія
Сучасна Херсонська область розташована на землях, які увійшли до складу Російської імперії у 1774 — 1783 роках, відвойованих у Османської імперії та Кримського ханства, частина земель Херсонщини протягом XVII-XVIII століть входила до складу Кам'янської та Олешківської Січей.
Білозерка виникла у 1780 році як маєток генерала—поручика Івана Абрамовича Ганнібала — одного із засновників Херсона.
Першими мешканцями Білозерки були колишні запорожці з поселення біля кургану Кебиха, що на території сучасної південно-західної частини села.
Після лютневих революційних подій 1917 року на територію Херсонської губернії поширювалась юрисдикція Центральної Ради. Перше встановлення радянської влади на території краю відбулося на початку 1918 року — у січні в Білозерці був створений сільський ревком. Вже у квітні 1918 року радянські війська були витіснені з Півдня України. Встановилася, хоча й ненадовго, адміністрація Української Держави, у той же час у селі перебували німецько-австрійські війська. З грудня 1918 року край перебував під владою Директорії. Білогвардійці заволоділи Білозеркою у серпні 1919 року. Війська денікінців були вибиті радянськими частинами з села у січні 1920 року.
Білозерський район в сучасних кордонах до 1917 року складався із 2-х волостей (Станіславської і Білозерської) і посаду Покровська. Після Жовтневої революції старий адміністративно-територіальний поділ Херсонщини, як і всієї України, був ліквідований.
28 січня 1920 року Всеукрревком прийняв постанову про розділ Херсонської губернії на Херсонську і Одеську. Центром Херсонської губернії став Миколаїв, губернія перейменована в Миколаївську, а Херсон став повітовим центром Миколаївської губернії.
У липні 1920 року ряд населених пунктів, зокрема, Білозерка, був охоплений антирадянським повстанням, для ефективнішої боротьби з яким було розпущено сільську раду та на певний час організовано революційний комітет. Повстання було придушене завдяки морякам Усть-Дніпровської флотилії.
З укріпленням нової влади змінювалися форми господарювання на селі. Місцевою радою та новоствореним комітетом незаможних селян проводився перерозподіл землі шляхом вилучення її з поміщицького володіння. Проводилися вилучення хліба у куркулів. На початку 20-х років організовано декілька артілей, товариств з обробки землі, згодом почали створюватися колгоспи та радгоспи. Суцільна колективізація розгорнулася з кінця 20-х років.
У 1922 році Одеська і Миколаївська губернії були об'єднані в Одеську губернію, до складу якої увійшов Херсонський повіт. У 1923 році Одеська губернія була розділена на 6 округів, в тому числі Херсонський округ із центром у м. Херсоні.
У 1932—1933 роках район, як і вся радянська Україна, зазнав Голодомору. Документи Херсонського міського комітету КП(б)У, контрольної комісії робітничо-селянської інспекції зберегли відомості про звинувачення у приховуванні хліба, «саботаж» виконання плану хлібозаготівель. Не обминула район і хвиля репресій у 30-40-і роки. Мешканців села було засуджено під приводом участі у контрреволюційній організації, антирадянської діяльності, звинувачено у зраді Батьківщині. Збереглися відомості про засудження за часів Голодомору, мешканців Білозерки, за невиконання плану здачі хліба, «безгосподарність».
У 1939 році напередодні перепису Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 8 січня 1939 року з Херсонської міської ради виділена сільська територія і утворений сільський район з центром у селі Білозерка: «Присвоїти району найменування — Білозерський. …