Лебедин: Історія
Територія міста була заселена здавна, про що свідчать знайдені тут знаряддя праці та посуд епохи бронзи (ІІ тис. до н. е.), а також рештки поселення епохи черняхівської культури (II—VI ст.). Стосовно дати заснування існує декілька версій. Найімовірніше, що переселенці з Правобережжя, які були незадоволені Білоцерківським мирним договором, заснували слободу в 1652 р. і назвали її від однойменного села на Черкащині чи Київщині, звідки вони прийшли; згідно з іншою версією, назва міста походить від назви озера Лебединого. 1658 р. населення Лебедина поповнилося новими переселенцями, слободу перебудували. Лебедин було віднесено до Сумського полку як сотенне містечко, яке з осені 1658 р. увійшло до козацького реєстру під назвою «Лебяжий город» (див. Лебединська сотня).
З Лебедином пов'язана одна з найтрагічніших сторінок історії України. У 1708 році з 20 листопада по 26 грудня в Лебедині містилася ставка Петра І, який готувався до воєнних дій проти гетьмана Івана Мазепи та його союзника — шведського короля Карла XII. Водночас тут князь Меншиков чинив суд над прихильниками Мазепи. Перед цим була стерта з лиця землі гетьманська столиця Батурин.
Після ліквідації козацького устрою Лебедин став центром комісарства, потім — центром повіту, певний час належав до складу Охтирського повіту, з 1923 — центр Лебединського району Сумської округи.
1781 року затверджено герб Лебедина у вигляді щита, у верхній частині якого зображено герб Харкова, а в нижній — на золотому тлі лебедя, що символізує назву міста.
У 1782 році до мешканця Лебедина Федора Залеського приїздив Григорій Сковорода. В червні 1859 р. до Лебедина завітав Тарас Шевченко, який зупинявся у братів Максима Михайловича і Олексія Михайловича Залеських. Влітку 1893 р. в Лебедині жив С. В. Рахманінов. Тут бували вчені І. І. Срезневський, О. О. Потебня, письменники П. П. Гулак-Артемовський, Г. Ф. Квітка-Основ'яненко. За часів Гетьманату у червні 1918 в місті було засновано «Просвіту», при товаристві діяли літературно-наукова, бібліотечна та музично-драматична секції.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 504 жителі міста.
Радянська окупація під час Другої світової війни 10 жовтня 1941 року змінилася на німецьку, 19 серпня 1943 року радянські окупанти повернули місто під свій контроль.
== Населення ==
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: