Томаківка: Історія
Томаківка — стародавнє запорізьке займище. Засноване у XVI століття. Перебувало у складі Кодацької паланки Запоріжжя. У 1740-х роках на місці селища влаштувалися на постійне місце проживання сім'ї поселенців, які відбували особливі державні повинності на Хортицькій верфі і при Хортицької митниці.
З 1777 року Томаківка — державна військова слобода. Через 10 років у 27 дворах мешкало 112 осіб. Наприкінці XVIII століття в селі вже мешкали 848 чоловіків та 502 жінки. В їхньому користуванні перебувало 25 600 десятин землі, зокрема 22 600 десятин орної.
Військові поселенці Томаківки спочатку не платили подушних податей, проте їм ставилося в обов'язок виставляти по одному воїну від кожної земельної ділянки розміром 26-30 десятин і вносити поземельний збір. Але вже на початку XIX століття вони стали платити подушний і оброковий податки. Попри те, що військові поселенці вважалися не закріпаченими[якими?][уточнити термін], особисто вільними людьми, царський уряд будь-якої миті міг позбавити їх землі, збільшити повинності, примусово переселити. 1808 року з Томаківки було переселено на хутори, так звані Чумаками, 205 жителів.
Мешканці села крім хліборобства і скотарства займалися рибальством, чумацьким та кустарним промислами. Жінки пряли льон і вовну, ткали полотно та сукна, здебільшого на продаж. Щороку в Томаківці проводилося п'ять ярмарків, де торгували переважно хлібом і худобою. 1849 року на ярмарках було представлено товарів на суму 80 200 руб., а реалізовувалося — на 39 600 карбованців[вказуються то рублі, то карбованці][уточнити].
За законом 1866 року про поземельний устрій державних селян жителі Томаківки, в якій за переписом 1859 налічувалося 6214 осіб. Зберегли за собою по 6,8 десятини землі на ревізьку душу. Однак оброкова подать, потім високі викупні платежі, а також нестача інвентарю та засобів на його придбання позбавляли більшість селян можливості вести своє господарство.
З розвитком капіталізму в пореформений період посилювалася соціальна диференціація селянства. 1882 року з 1231 подвір'я в 377 відсутня робоча худоба, у 407 — корови, а в 221 дворі взагалі не було ніякої худоби. Селяни-бідняки змушені були йти в кабалу до поміщиків і куркулів, а їхні землі прибирали до рук місцеві куркулі[виправити стиль].
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Томаківської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, мешкало 6735 осіб, налічувалось 1203 подвір'я, існували 2 православні церкви, 2 школи, земська лікарні, 20 лавок, 3 постоялих двори, 2 склади, шинок, відбувалось 5 ярмарок на рік.
Збідніле селянство виражало невдоволення своїм становищем, існуючим ладом. Отак, у липні 1880 року в Томаківці було проведено дізнання по справі селянина Миколи Вітовського, якого звинувачували «в неодноразовому проголошенні сміливих і образливих слів проти імператора…».
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 10709 осіб (5282 чоловічої статі та 5427 — жіночої), з яких 10621 — православної віри.
Наприкінці XIX століття сільській громаді, яка налічувала 1618 домогосподарств, в яких мешкали 10 643 особи, належало 18 787 десятин землі. Наділи землі 409 господарств не перевищували 5 десятин, у 795 домогосподарствах становили 5-10 десятин, у 289 — 10-25 десятин, у 75 — 15-25 десятин, а у 37 — понад 25 десятин. 13 господарств були безземельними. У 321 подвір'ї був відсутній інвентар, у 139 — худоба, у 525 дворах — робоча худоба. …