Середина-Буда: Історія
Засноване в другій половині XVII ст. старообрядцями, які переселилися з Росії на територію Стародубського полку. Сюди втікали також кріпаки з Правобережної України. Назву пов'язують з розвитком ремесел у цих місцях: слово буда означало підприємство, на якому виготовляли з попелу поташ. За переказом, селище заснували переселенці, які прийшли сюди на чолі з козаком Середою, від прізвища його й виникла перша частина топоніма.
У 1689 р. гетьман Іван Мазепа віддав Середину-Буду своєму прибічникові Гамалії. На початку XVIII ст. Середина-Буда перейшла в розряд рангових сіл.
З 1668 р. по 1781 р. населений пункт перебував у складі Новгород-Сіверської сотні Стародубського полку. На початку XVIII ст. під час воєнних дій проти шведів тут перебував з військами Петро I. Понад 100 років Середина-Буда була селом, а з другої половини 80-х років XVIII ст. стала містечком. Після ліквідації полкового устрою містечко ввійшло до складу Новгород-Сіверського намісництва, потім — Малоросійської губернії, Чернігівської губернії, в 1918—1919 рр. — повітовий центр, у 20-х роках XX ст. — районний центр.
У другій половині XVIII ст. містечко стало торговим центром з розвинутими промислами, зокрема винокурінням. Великий винокурний завод на 48 котлів належав К. Розумовському. Широко велася торгівля хлібом, пенькою, конопляною олією, рибою, м'ясом. Приїжджі купці торгували сукном, шовком, залізними виробами. Згідно з описом Новгород-Сіверського намісництва 1779—1781 рр. тут нараховувалось 10 козацьких дворів та 383 двори рангових селян.
У 1859 р. тут жило 4674 осіб і було 473 двори. У 1844 році було відкрите двокласне училище, існувала невелика бібліотека-читальня. На початку XX ст. у Середині-Буді діяло 20 невеликих підприємств. Багато жителів займалося ремеслами — ковальським, шевським, кравецьким, бондарським, слюсарним. Частина жителів в пошуках заробітку виїхала на роботу в промислові центри, сезонно працювала в Курській, Полтавській, Подільській губерніях. З побудовою вузькоколійки Ворожба-Середина-Буда (1895 р.), а пізніше ділянки Навля-Конотоп на залізниці Москва-Київ (1905—1907 рр.) почала розвиватись лісорубна промисловість. Частина населення займалась городництвом та садівництвом. З розвитком господарства зростала і Середина-Буда. У 1910 р. в ній проживало 6290 осіб.
5 травня 1918 року відповідно до «Телеграми про замирення на німецько-українському фронті» місто Середина-Буда опинилася в «нейтральній зоні». Тут формувалися повстанські загони Боженка та Щорса, тут бували Станіслав Косіор, Артем (Сергєєв), Андрій Бубнов, Володимир Затонський, Юрко Коцюбинський, Віталій Примаков.
Середина-Буда постраждала внаслідок Голодомору 1932—1933 років.
Зайнята нацистськими військами 1 жовтня 1941 року
У роки Другої світової війни на Серединобудщині діяли три партизанські загони та партизанські з'єднання С. А. Ковпака, О. М. Сабурова та інші.
До середини лютого 2016 року в центрі Середини-Буди стримів пам'ятник Леніну. …