Зборів: Історія
На околиці 3борова виявлено стоянку пізнього палеоліту. Історичним попередником міста Зборова було поселення Верхостав, засноване у 1166 році на березі річки Стрипа.
1241 року воно було зруйноване монголо-татарами.
Перші писемні згадки про передмістя належать до XV століття. Місто заснували шляхтичі Зборовські з Великопольщі, назвавши його на зразок свого родового поселення «Зборова».. За однією з версій, місто постало на «ґрунті» села Куклинці.. За іншими — місто заснували власники однойменного містечка у Львівській землі.
Статус містечка Зборів отримав у ХVI столітті, тоді тут був невеликий замок. В історичних документах 1601 року згадано про уряд бургомістра в місті, отже, воно мало магдебурзьке право.
15 вересня 1604 року в селі зупинялося українсько-польське військо яке 20 червня 1605 року захопило Москву.
Після Зборовських власниками міста були Собеські; зокрема, від початку XVII століття (за іншими даними 1642 року) 3боровом володів батько короля Польщі Яна ІІІ Якуб Собеський, який 1627 року заснував тут парафію РКЦ. За час володіння міста Собеськими воно у першій половині XVII століття часто потерпало від татарських нападів. Останнім власником міста з цього роду був королевич Якуб Людвік Собєський. Від 1740 року власниками стали Радзивіли, від 1760 — Бєльські, зокрема, Антонін Бєльський.
У серпні 1649 біля Зборова відбулася битва українського козацького війська на чолі з Богданом Хмельницьким та його союзників під проводом хана Іслам-Гірея ІІІ з польською армією, на чолі з королем Яном II Казимиром.
1667 року відбувся напад на місто турків, татар, козаків Петра Дорошенка, Зборів був дощенту знищений.
Від 1772 року місто належало Австрії (від 1869 — Австро-Угорщині), 1904 стало повітовим центром. У 1913 році у Зборові жило близько 6000 людей — з них 2400 українців, 2300 євреїв і 1300 поляків.
Перед Першою світовою війною дідичем міста був граф Кароль Борковський, а в ході війни за місто точилися значні бої 1915, 1916 і 1917, тому воно було повністю знищене (вціліло лише 4 будинки).
Від листопада 1918 до липня 1919 року — адміністративний центр повіту ЗУНР. За ініціативи наддніпрянського Червоного Хреста у Зборові було відкрито харчовий пункт, який проводив апровізію 45 понівечених війною сіл повіту — комплектував бідним пайки, готував гарячі обіди.
В місті діяла повітова селянська рада, члени якої — безземельні селяни і батраки — вимагали відчуження без викупу поміщицьких земель. Відповідно до наказу польського генерала Юзефа Галлера, у напрямку Золочів — Зборів повинна була наступати група під командуванням генерала Карніцького у травні 1919 року. В районі Підкамінь — Зборів — Озерна було дислоковане угрупування польських військ (дивізії полковника В. Сікорського, В. Єнджейовського, армійські частини генерала Ю. Галлера), яке на початку липня 1919 р. вело наступ на позиції УГА під час українсько-польської війни 1918—1919 років. …