Велика Олександрівка: Історія
=== Період до Нашої Ери ===
Про перебування людей на території Великої Олександрівки в старі часи свідчать знахідки кам'яної сокири епохи бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.).
Населений пункт заснований у 1784 році вихідцями з Полтавщини і Чернігівщини. Спочатку його було названо Новоолександрівкою. 1803 року з Чернігівської і Київської губерній сюди прибули нові поселенці, які заснували трохи нижче за течією Інгульця нове поселення, яке дістало назву Мала Олександрівка, а попередня Нова Олександрівка була перейменована у Велику Олександрівку. Про історію району розповідають документи та експозиції районного народного історико-краєзнавчого музею, який відкритий у райцентрі 8 травня 1980 року.
У 1860 році Велика Олександрівка була віднесена до розряду містечок і стала центром Олександрівської волості Херсонського повіту.
Станом на 1886 рік у містечку мешкало 3300 осіб, налічувалось 629 дворів, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 11 лавок, відбувалося 6 ярмарків на рік та базари щонеділі.
Чисельність населення щороку збільшувалася. Тяжке і безправне становище було у простого трударя селянина, який в основному займався землеробством, оскільки промисловості не було. В той час в містечку відкривалися дрібні підприємства, в основному майстерні. У 1901 році вже діяли 2 бондарні, 4 майстерні бляшаних виробів, 9 з виготовлення возів і саней, 12 швейних майстерень. Тричі на рік проводились ярмарки.
Пригноблений люд Великоолександрівщини виступав проти панського гніту, бо більшість земель зосереджувалися в руках багатіїв.
У 1906—1907 роках 1073 господарства володіли 11732 десятинами надільної землі. Водночас великі площі землі у Великоолександрівській волості належали монастирю та поміщикам. Григоріє-Бізюковому монастирю належало 20719 десятин землі, а поміщикам Білоусовичам — 3202 десятини.
Великі площі мали поміщики Фрідріх Фальц-Фейн, Балашов, Бабенко та інші. Внаслідок нестачі, а іноді відсутності навіть примітивної техніки, тягла, добрив і покращеного насіння приводило до того, що бідняцькі та середняцькі господарства збирали мізерні врожаї. З 1912 року на всю волость працював один земський агроном.
Украй незадовільне було медичне обслуговування. Великоолександрівська лікувальна ділянка, відкрита в 1908 році, одна обслуговувала понад 70 населених пунктів з населенням понад 20 тисяч осіб. Лікарня на 10 ліжок відкрилася лише у 1910 році, де працювали лікар, два фельдшери та акушерка.
Зовсім не задовольняла потреби населення і шкільна освіта. В 1894 році в селищі працювала земська двокомплектна школа на 154 учні та дві церковнопарафіяльні школи на 123 учні, з них 38 дівчаток.
23 грудня 1918 року у Великій Олександрівці обласний селянський з'їзд підтримав Директорію і петлюрівський рух. У роботі з'їзду взяв участь військовий штаб Великої Олександрівки. Головував на з'їзді Соболєв. …