Перечин: Історія
Найдавніше поселення, виявлене на землях сучасного Перечина — поселення пізнього палеоліту (близько 20 тис. років тому). В північно-західній околиці селища, в урочщі Горби — знайдена курганна група ранньозалізної доби, що досліджувалася в 1922 році.
Перші писемні згадки про Перечин зустрічаються в грамотах, описах володінь, податкових даних 1266, 1399, 1425 років.
Містечко було сформовано у період першої літописної згадки про Невицький замок 1317 року. Давній торговий шлях з Ужанської долини — пролягав через Перечин на Невицький замок.
Саме прашниця з Перечина давала знати дозорним Невицького замку про наближення ворожої кінноти здійнятою пилюкою — «перич» (спершу) сповіщало про небезпеку.
В Ужанський комітат входили села Ужанської і Тур'янської долин. Наприкінці ХІІІ століття комітатом володів Пете, один із керівників повстання проти угорського короля Карла Роберта. Після придушення опору комітат потрапив у володіння Другета. Згідно з даними 1427 року, селяни були оподатковані від 30 наділів. У 1323—1691 роках Перечин входить у Невицьку домінію.
Завдяки чотирьом солтисам, які залучили нових переселенців у Перечин, у 1599 році в містечку було 65 господарств. Відтоді в писемних джерелах латинської транскрипції воно відоме під назвами «Perech», «Perechnje», «Pereche».
В історії Перечина відомий повстанець — куруц Волкай, загін якого брав участь у селянській війні в Угорщині 1514 року. У 1631—1632 роках очолив повстанців опришок Пастеляк, а загін опришків Івана Беци наводив жах на польську шляхту та угорських магнатів. Між іншим родини Пете, Волкаїв, Пастеляків, Довбеїв, Ганчаків і понині проживають у Перечині.
У 1672 році війська правителя Верхньої Угорщини — Імре Текелі спалили багато хат перечинських селян. У 1692—1693 роках Перечин пережив нашестя сарани, у 1695 році — тут вимерзло жито, у 1700—1703 роках лютував голодомор.
На межі XVI—XVII століть Перечин став одним із найбільших містечок Ужанщини.
У зв'язку з неврожайними роками, поширення холери та війною 1703—1711 роках, населення Перечина різко зменшилося — податкові списки зафіксували тільки шість селянських і чотири желярські господарства. Після поразки визвольної війни проти Габсбургів, колишні володіння Другетів, які перейшли до Міклоша Берчені, головнокомандуючого куруцькими військами, конфіскували на користь австрійської скарбниці. Була утворена Ужгородська казенна домінія, і всі кріпосні повинності виконувалися на її користь.
У 1631 році Ужанський комітат був поділений на два дистрикти або крайни: на Верхню (Верховину — processus superior) і Нижню (processus inferior). У 1671 році були утворені три дистрикти: Krajna superior seu Verchovina, Krajna mediocris seu Turjamente, Krajna inferior seu Ungmente. Відтоді Перечин став центром дистрикту Тур'янської долини, до якого увійшли сім навколишніх сіл.
У 1819 році у Перечині проживали 104 сім'ї — всього 674 мешканці, в 1829 році — 895 мешканців. У 1752 році історичні джерела згадують перечинський дерев'яний Свято-Миколаївський храм, що мав два дзвони і всі належні ікони. Орієнтовно він був розташований там, де тепер на цвинтарі стоїть старовинний дубовий хрест. Сучасний мурований базилічний храм споруджено на горі Гурка. Поруч — одноярусна дзвіниця зі старовинними дзвонами.
Наприкінці XVIII—XIX століть Перечин втягується в ринкові відносини. Цьому сприяли недоторкані праліси та корисні копалини (мармур, каолін, вапняковий камінь, залізна руда). Значне місце займало виробництво поташу — мікрорайон Поташня. …