Чутове: Історичні відомості
Вперше згадується в духовниці полтавського полковника В. В. Кочубея 1743 р.
З інших джерел відомо, що 1764 р. було селом, у якому налічується 82 двори, церква, кілька крамниць.
Згідно з Генеральним описом Лівобережної України 1765—1769 рр. село входило до складу Великобудищанської сотні Полтавського полку.
Після 1781 р. Чутове ввійшло до складу Чернігівського намісництва, 1796 р. — Малоросії, 1802 р. — до Полтавського повіту Полтавської губернії.
За даними на 1859 рік у власницькому селі мешкало 1877 осіб (899 чоловічої статі та 978 — жіночої), налічувалось 312 дворових господарства, існувала православна церква, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари.
У 1863 р. в Чутовому було відкрито чоловіче училище (завдяки матеріальній допомозі Миколи Івановича Ріттера — керуючого маєтком Олени Павлівни Кочубей, вдови князя Василя Вікторовича Кочубея), М. І. Ріттер був обраний попечителем училища. У 1869 р. в Чутовому було відкрито також жіноче училище, його попечителькою стала Катерина Миколаївна Ріттер.
Станом на 1900 рік село було центром Чутівської волості.
На початку ХХ століття власником економій став поміщик Дурново.
До жовтневого перевороту 1917 року в Чутовому містився маєток родини Скоропадських (20 000 десятин), записаний на Марію, дочку Павла Скоропадського. Ймовірно, спадок перейшов їй від матері, Олександри Скоропадської (до шлюбу Дурново).
1902 року жителі Чутового взяли участь у селянському повстанні, яке було придушене силою зброї.
У травні 1920 р. в Чутовому виникло радянське господарство — розплідник племінних свиней.
1923 року створений Чутівський район.
З 13.10.1941 р. по 20.09.1943 р. Чутове знаходилося під німецько-фашистською окупацією. 13 квітня 1957 р. Чутове віднесено до категорії селищ міського типу.