Велика Новосілка: Історія
=== Заснування та розвиток: XVIII—XIX століття ===
Населений пункт засновано у 1779 році виселеними з Криму греками-румеями та греками-урумами при поєднанні двох кримських сіл: Великий Янісоль (або просто Янісоль, згідно з відомостями) та Салгір-Єнісал. За деякими даними, засновниками цього села були жителі села Аян та Озенбаш. Причому янісольці говорили грецькою мовою, а решта — урумською. Довгий час частина нового Великого Янісоля називалася Озенбаш. Поселенці отримали на кожну ревізську душу по 30 десятин землі, було звільнено на 10 років від усіх повинностей, а от рекрутської — на 100 років.
Більшість жителів села, які говорили грецькою мовою, були вихідцями з села Салгір-Єнісала. Інша частина жителів, які розмовляли урумською мовою, були вихідцями з села Велика Єні-сала. Цим пояснюється і мовна відмінність мешканців Великої Новосілки в перші десятиліття незалежної України. Згодом одні, що жили в південній частині села, стали називатися греко-еллінами, інші, що жили в північній частині села, стали називатися греко-татарами. Умовним кордоном між мешканцями двох мовних груп був Банківський провулок. Село Великий Янісоль входило до складу Маріупольського повіту Катеринославської губернії. Перші жителі села оселилися вздовж річки Мокрі Яли та утворили селище, яке тяглося від її протоки Шайтанки до лиману Арим на півночі. У селі утворилося три вулиці або, як вони тоді називалися, — квартали.
У 1817 році у селі нараховувалося 211 дворів та 1181 мешканці (613 чоловіків та 568 жінок). У 1872 відкривається земське однокласне училище.
Поселенці займалися переважно скотарством, торгівлею, шовківництвом та землеробством. Землекористування було общинним. Ділянки землі, які обробляли селяни, перерозподілялися через 10—12 років. Згодом тут почали розвиватися ремесла та промисли. Жителі села робили цеглу та черепицю («татарку»), виготовляли всілякі глиняні вироби — миски, напівмиски, глеки,— а також знаряддя праці (лемеші, коси, вила, граблі тощо). Тут же, у селі, виробляли шкіру, яка йшла виготовлення кожухів, взуття (постолів). На кустарних ткацьких верстатах ткали лляне полотно, килими, доріжки. З величезною майстерністю в'язали різні вироби із вовни. Згідно з указом 1866 року жителі Великого Янісоля, що становили одну з категорій державних селян, почали викуповувати землю.
До кінця XIX століття в селі з'явилися промислові та торгові заклади, що належали заможним селянам та купцям. Діяли 2 цегельно-черепні заводи, 4 кузні, 17 вітряків і один водяний. Торгували п'ять лавок, шинок, шинок. З 1878 року двічі на рік — восени та навесні — тут збиралися ярмарки. З 378 дітей шкільного віку 1886 року навчалося 182. До 1913 року у селі працювали три початкові школи, у яких було понад 400 учнів. У 1890 році збудовано церкву. …