Томашпіль (селище): Історія
У місцевості поблизу Томашполя знайдени залишки поселень трипільської, давньогрецької та давньоримської культур.
Перша згадка під назвою Драгушов зафіксована у 1459 році. Є відомості що поселення на цьому місці було зруйновано татарами.
Як засвідчують історичні документи, землі, що розташовані по ріках Мурафі, Буші, Русаві, Яланці і Марківці 1580 році попадають у володіння польського магната Яна Замойського (1541—1605 рр.). У складі володінь Яна Замойського були Драгушовські землі і городище Драгушов.
Великий гетьман коронний Ян Саріуш Замойський в наступні роки розпочав укріплювати край, будувати фортеці і замки у Шаргороді, Ямполі, Стіні(Янгород), Комаргороді.
В перші роки 17 століття Ян Замойський подарував своєму сину Томашу городище і землі по річці Русаві і її притоках. На пустирі селища Прокопінці, проти озера Біле 1616 році Томаш Замойський почав будівництво замку.
Томашпіль вперше згадується 1616 році. Польський вчений О. В. Яблоновський своїх працях "Історичні джерела "пише, що поляки, після унії 1569 року перейменували багато так званих «Пусток», або населених пунктів Брацлавщини. Про Томашпіль пише, що він раніше називався Драгушов.
З кінця XVI, на початку XVII століття спостерігається швидке зростання кількості населення.
1629 році в Томашполі було 419 дворів, у Брацлавському воєводстві Томашу Замойському належало 3986 сільських і міських дворів.
Було запрошено на поселення євреїв із Західної Європи для організації ремесла і торгівлі, дано привілеї. Швидко будуються єврейські будинки на правому боці річки Комаргородки. Було побудовано синагогу. Розпочалося будівництво підземних ходів в єврейських будинків до центрального ходу. В підземеллі було викопано криницю. Будівництво підземних ходів велось протягом XVII—XVIII століття до 1793 року.
С початком Хмельниччини населення Томашполю потрапило у вир повстання.
У липні 1648 року козаки і селяни під керівництвом Максима Кривоноса визволили Томашпіль від польської шляхти.
Після укладення 8 серпня 1648 року Зборівського договору, лінія розмежування козацької території була вказана загальною — від Вінниці до Ямполя. А фактично вона проходила трохи західніше.
Прикордонними стали міста Шаргород, Мурафа, Стіна, Ямпіль. Томашпіль увійшов до складу Ямпільської сотні Брацлавського полку. Запеклі бої точилися на межі краю, які велися між козаками і поляками в 1652 році.
Після Переяславської ради 1654 року, за Андрусівським перемир'ям 1667 року, Томашпіль залишився у складі Польщі.
Скоріш за все місто було перетворено у руїни вже на початку україно-польських війн. У щоденнику Ульриха фон Вердума за 1672 рік є згадка про місто, але немає його опису.
1672 році турецька армія окуповує Поділля і допомагає відновити козацьку державу під керівництвом гетьмана Петра Дорошенка, до складу якої входить і Томашпільщина.
За умовами Карловицького конгресу 1699 р., Поділля повертається до складу Речі Посполитої, а у 1703 р. скасовують залишки державного козацького устрою, після чого починається повстання Палія.
Відновлення міста розпочалося тільки на початку XVIII століття. Після Замойських власниками міста були Конецпольські та Потоцькі.
У 1748 році був побудований дерев'яний костел, який знаходився біля маєтку Замойського, на місці нинішнього базару.
У 1755 році в Томашполі проживало 537 євреїв.
За переписом 1765 року в місті налічується 108 будинків.
Під час Коліївщини, 1768 року, в районі Томашполя діяли численні гайдамацькі загони які планували звільнити Ґонту.
1769 року було зруйновано костел. …