Ямпіль (Сумська область): Історія
Територію Ямпільського району було заселено ще у сиву давнину. Про це свідчать знайдені археологами рештки поселень, посуд, наконечники стріл, якими користувались наші далекі пращури в епоху переходу від каменю до бронзи. Поблизу теперішніх сіл Папірня, Орлівка, а також на території нинішнього Ямполя виявлено поселення доби пізнього неоліту. У селі Антонівка — майстерню з виготовлення крем'яних знарядь праці. На околиці села Феофілівка — поселення бронзової доби, села Княжичі — городище, окремі речі часів Київської Русі. Поруч села Радіонівка знайдено залишки слов'янського поселення VII—XIII ст.
За часів Київської Русі землі нинішнього району належали Сіверському князівству. Ямпільщину оточують давньоруські міста: Путивль, Новгород-Сіверський, Рильськ, Глухів. З давніх часів вони зв'язували між собою шляхи спілкування мешканців цього краю. Саме тут збирав Новгород-Сіверський князь Ігор Святославович військо для походу на половців, описаного в «Слові о полку Ігоревім»
У середині XIV століття ці землі були захоплені Великим князівством Литовським. У 1500, після переходу чернігово-сіверських князів на бік Москви і перемоги московських військ у війні з Литвою, Ямпільські землі увійшли до складу Московської держави. Територія нинішньої Ямпільщини являла собою суцільну рівнину, тому найдавніші поселення виникали між річками та болотами, які служили захистом для тутешніх поселенців. Саме в цей час в лісах будуються перші «буди» і «гути», де місцеві жителі виготовляли дьоготь, поташ та скляні вироби. І нині на півночі області існують населені пункти, до назви яких входять слова та словосполучення тих часів: Стара Гута, Гутка, Марчишина Буда, Середина-Буда.
Ямпіль існував уже у першій половині XVII століття, бо за матеріалами статистичного перепису Ніжинського полку 1654 показаний з церквою. Тоді він називався Клином. Пізніше за переліком (1688) «Глухівської волості», на річці Студенок, існували маєтності Старий Клин, Слобідка Клинська, Кояковичі. Вони належали Ростопчам, і були пожалувані їм Владиславом IV До цього, за Деулінським перемир'ям 1618, ці маєтності були у власності польського магната Пісочинського. За адміністративно-територіальним поділом вони входили до Новгород-Сіверського повіту Чернігівського воєводства. Назва «Клин» у Ямполі збереглася досі. Так жителі селища у розмовній мові називають одну з вулиць райцентру, яка має офіційну назву — вулиця Коцюбинського.
До середини XVII століття, внаслідок Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, сформувалась українська держава, яка на автономних засадах увійшла до складу Росії. У цей час козацький адміністративно-територіальний устрій з поділом на полки і сотні поширився майже на всю територію сучасної Сумщини. Північна частина області ввійшла до складу Лівобережної України, або Гетьманщини. Клин став ранговим володінням українських гетьманів. Гетьман Іван Самойлович першим оцінив економічне значення цієї місцевості і привласнив Ямпіль з прилеглими поселеннями. У 1674 гетьман Самойлович передав сотенне містечко полковнику Іванії (Ян Сердюцький), який поселив тут багато людей, а також дав йому назву Ямпіль. Через деякий час гетьман відібрав Ямпіль у Іванії і знову зробив його своїм ранговим володінням. Після усунення Самойловича, Ямпіль перейшов до Івана Мазепи, який приєднав до нього прилеглі хутори та три села, побудував кілька млинів. У лісах з'явились буди.
З 1680-х рр. Ямпіль — сотенне містечко Ніжинського полку. …