Нова Ушиця: Історія
Вперше назва селища згадується в середині XV століття. В 1439 році польський шляхтич Сенько одержав королівську грамоту на володіння Літнівцями й сусіднім селом Вербовець. За переказами, назва Літнівці походить від того, що там була літня резиденція польських панів.
У 1702–1703 роках Літнівці отримали привілей на Магдебурзьке право.
Після другого поділу Польщі і приєднання Поділля до Росії в 1793 році царським указом від 16 липня 1795 року було утворено низку повітів, у тому числі Ушицький повіт, до якого ввійшло й Літнівецьке староство.
В 1829 році містечко перейменували на Нову Ушицю. Це було пов'язане з назвою повіту, центром якого було містечко Ушиця на Дністрі (нині селище Стара Ушиця).
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році.
За переписом 1899 року населення Нової Ушиці складало 6 541 чоловік, з них міщан — 6 248, селян — 129, купців — 34; будинків — 739, у тому числі кам'яних — 50, крамниць — 44.
Восени 1919 року начальником залоги Нової Ушиці був полковник Армії УНР Шулай Михайло Мусійович. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, селище надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, жителі Нової Ушиці зазнали репресій.
У 1924 році Нова Ушиця отримала статус селища міського типу.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932-1933 років померло щонайменше 183 жителі селища.
З 14 липня 1941 року по 27 березня 1944 року Нова Ушиця перебувала під німецькою окупацією. По закінченню Другої світової війни у 1946-1947 роках мешканці селища знову пережили голод.
1986 року в Новій Ушиці збудовано нове 4-х поверхове приміщення лікарні на 240 ліжок.
З 24 серпня 1991 року — в складі незалежної України.
В 1992 році відкрито історико-краєзнавчий музей.
З 1996 року розпочато газифікацію селища природним газом.
В 2014 році відкрито пам'ятник Тарасу Шевченку. А 21 лютого 2014 року скинуто пам'ятник Леніну.
20 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, селище стало адміністративним центром — Новоушицької селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Новоушицького району, селище увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.