Велика Писарівка: Історія
Територія сучасної Великої Писарівки була заселена вже в ІІ-VI ст. На околиці селища виявлено ранньослов'янський могильник черняхівської культури, на південному заході від околиці, на березі Ворскли, виявлено також поселення бронзової та ранньої залізної доби. Наприкінці XVII ст. тут знаходились хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії — місту Вільний.
Засновано Велику Писарівку за одними даними у 1662 році, за іншими — вихідцями з наддніпрянської України в 1709 році на землі, подарованій Петром І фельдмаршалу Михайлу Голіцину за його участь в розгромі шведської армії Карла ХІІ. Майже 100 років володіли Великою Писарівкою царські вельможі Голіцини, які почали заселяти навколишні території переселенцями із-за Дніпра.
Історія церков Великої Писарівки. Михайло Голіцин на згадку про себе та про свого брата Дмитра збудував два дерев'яних храма. В 1715 році поудований храм в ім'я Святого Царевича Дмитрія, а в 1726 році — в ім'я Архистратига Михаїла. При Михайлівській церкві діяв шпиталь для немічних, безпритульних і безнадійно хворих. У 1805 році Микола Олексійович Голіцин розпочав будівництво мурованого храму Успіння Богородиці, але закінчував будівництво новий поміщик — Микола Борисович Юсупов, що в 1807 році купив Слободу разом з її населенням, яке налічувало 5215 душ, у Голіциних за 250 тисяч карбованців. Будівництво церкви закінчилось у 1819 році. Нова церква була двопрестольна. Головний престол був названий на честь Успіння Богородиці, а другий — на честь Святого Благовірного князя Олександра Невського. До парафії належали хутори Олександрівка і Пушкарка. До Успенського храму була приписана кладовищенська дерев'яна Мироносицька церква, що була збудована коштом громади у 1846 році. До Успенського храму з колишньої Михайлівської церкви перейшла шанована парафіянами ікона Божої Матері, яку називали Михайлівською. В храмі зберігалося Євангеліє київського друку 1697 року з передмовою, в якій надруковано молитву за гетьмана І. Мазепу. Також церква мала Євангеліє московського друку 1711 року, що було подароване місцевим мешканцем Іваном Лаврентійовичем Лавриком. Зберігалися й інші книги московського друку: «Пентикостаріон» 1670 року, «Тріодь посна» 1687 року, Треник 1732 року, «Тріодь цвітна» 1742 року видання. Успенська і Мироносицька церкви були зруйновані комуністичною владою в 1935 році. Дерев'яна однопрестольна церква Покрови Пресвятої Богородиці збудована була у 1735 році коштами парафіян. Мурована однопрестольна Покровська церква споруджена також коштом місцевої православної громади в 1906 році. У храмі зберігалася стародавня ікона Святого Миколи, що колись належала ігумену Вольнянського монастиря Варламу і була переведена з ліквідованої в с. Олександрівці Миколаївської церкви. Церква мала три Євангелія 1712, 1735 і 1744 року видання, «Ірмолог» 1635 року, «Анфолог» 1743 року, Мінеї 1743 року московського друку та Апостол 1685 року київського друку. Покровський храм був безжально зруйнований комуністами в 1935 році. Церква в ім'я Миколи Чудотворця була побудована в 1709 році. А в 1843—1845 роках зусиллями прихожан був побудований мурований Миколаївський храм. В ньому зберігалося Євангеліє 1711 року московського друку. Миколаївська церква була зруйнована комуністами у 1936 році..
До 1765 року селище входило до Богодухівської сотні Охтирського полку. З 1765 по 1780 роки — у Харківській провінції Слобідсько-Української губернії, а в 1780—1796 роках — у Богодухівський повіт Харківського намісництва. …