Чорнухи: Історія
=== Від перших згадок до козаччини ===
Дата заснування Чорнух невідома. Перша згадка про цю місцевість датується 1261 роком. Є припущення, що Чорнухи, як фортеця для захисту від печенігів та половців, були засновані ще за часів Київської Русі, але наприкінці ХІІІ століття були зруйновані монголо-татарами.
Наступна згадка про населений пункт зустрічається уже в 1641 році. В інвентарній книзі 1647 року Чорнухи значились серед володінь князя Вишневецького на Полтавщині.
З початком національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького (1648) чорнухинці сформували дві козацькі сотні, які ввійшли до складу Кропивненського полку (полковник Філон Джалалій). В складі Кропивенського полку чорнухинці залишалися до розгрому Вишневеччини — володінь Яреми Вишневецького з центром у місті Лубнах.
Після створення Лубенського полку Чорнухинські сотні, а також Городищенська і Куріньківська були переведені до нього і залишались там аж до ліквідації полкового устрію на Лівобережній Україні.
Під час московсько-козацької війни (1658—59) російські війська боярина Григорія Ромодановського у червні 1658 року спалили Чорнухи за підтримку гетьмана Івана Виговського, а більшість людей містечка винищили (також ними були спалені і сусідні міста Лубни, Пирятин та інші).
У 1665 році містечко знову було спалене, але відродилось і залишалось вільним до середини XVIII століття, коли багато навколишніх земель було роздаровано царським урядом.
Під час Північної війни (1700—21) чорнухинці у складі Лубенського полку воювали проти шведів у Прибалтиці. Після утворення гетьманом Іваном Мазепою військового союзу з шведським королем Карлом XII, більшість чорнухинців залишились вірними російському царю Петру І. 11 грудня 1708 року Чорнухи були взяті штурмом шведським загоном, багато чорнухинців загинуло, а частина їх згоріла разом з Воскресенською церквою, у якій вони зачинились.
У 1740-х роках царський уряд подарував землі довкола Чорнух грузинським князям Асихмановим; чимало земель захопив чорнуський сотник Семен Максимович.
У 1786 році Катерина ІІ передала Чорнухи у вічне володіння графу О. А. Безбородьку (1746—99). На той час у містечку було 3 дерев'яні церкви, шпиталь, 6 панських дерев'яних будинків, 4 млини, селітряний завод.
За переписом 1859 року в Чорнухах — 332 двори, 1 886 жителів, 3 церкви, сільське училище, волосне правління, сільська розправа, поштова станція, відбувалося 4 ярмарки на рік.
3 вересня 1903 року в містечку відкрилась 2-класна Чорнухинська міністерська школа з 5-річним терміном навчання, яка стала попередницею сучасної селищної школи.
Улітку 1906 року в Чорнухах відбувся страйк сільгоспробітників поміщика Немировського, який був збройно придушений.
Чорнухинці були учасниками І Світової війни, революційних подій. Під час громадянської війни жителі Чорнух були в різних політичних таборах і вели між собою запеклу збройну боротьбу. Вперше радянську владу у Чорнухах встановлено у 1918 році. У 1920 році на Чорнухинщині організувався і діяв проти більшовиків повстанський загін отамана Гонти. …