Vyshhorod

Грядка у дворі чи спільна клумба об'єднує сусідів. Хтось приносить насіння, хтось лійку, хтось досвід, а врожаєм діляться всі. Чи є в регіоні Вишгород місце для спільного городу і хто хоче долучитися? Напиши в коментаря…

Сніг біля входу, слизька доріжка, важкі пакунки — взимку багатьом потрібна допомога. Розчисти доріжку трохи ширше, ніж біля себе, або спитай сусіда, чи не треба чогось. Маленький жест багато важить. Хто в регіоні Вишгор…

Дізнайся заздалегідь про місце роботи, обміркуй відповіді на типові запитання й підготуй власні. Приходь вчасно й будь собою — трохи хвилюватися нормально. Які запитання тобі ставили на співбесіді? Поділися в коментарях…

Використовуй різні паролі й увімкни двофакторний захист. Не надсилай особисті фото та дані людям, яких не знаєш особисто. Якщо хтось на тебе тисне чи погрожує — збережи листування й розкажи тому, кому довіряєш. Які в те…

Дитячий майданчик, парк з качками, ферма, де можна погладити тварин, — куди ви ходите всією родиною? Поділися в коментарях ідеями для сімейного дня.

У кожному місці є свої слова й вирази, яких приїжджі спершу не розуміють. Яке словечко типове для регіону Вишгород? Напиши його в коментарях і поясни, що воно означає!

Якщо ти нещодавно переїхав(-ла), напевно маєш питання: де хороша пекарня, куди піти ввечері, як знайти знайомих. Став їх у коментарях — місцеві охоче підкажуть. А хто живе тут давно: яку одну пораду ти дав(-ла) б новачк…

=== Давня історія === Поселення на території Вишгорода виникли дуже давно — тут виявлено рештки неолітичного поселення (IV—III тис. до н. е.), кургани доби бронзи (II тис. до н. е.), поселення скіфського часу (VII—VI ст…

Ви́шгород (МФА: [ˈʋɪʒɦɔrɔd] ( прослухати)) — місто в Україні, адміністративний центр Вишгородського району Київської області. Розташоване на правому березі Дніпра і є північним передмістям Києва. Перша історична згадка п…

ДУМКА. Тяжко-важко въ сви́ти́ жити Сироти́ безъ роду; Нема куды прихилиться, — Хочь зъ горы та въ воду! Утопився бъ молоденькій, Щобъ не нудить сви́томъ; Утопився бъ; тяжко жити, И нема де ди́тись. Въ того доля ходи…

Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене маленького, за руку 5І в школу хлопця одвела До п'яного дяка в науку. — Учися, серденько, колись З нас будуть люди, — ти сказала. А…

Contra spem spero! Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чі то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні́, Без надії таки споді…

Досвітні огні. Ніч те́мна людей всіх пото́млених скрила Під чорні, широкії крила. Погасли вечірні огні, Усі спочивають у сні. Всіх вла́дарка ніч покорила. Хто спить, хто не спить, — покорись темній силі! Щаслив…

Стояла я і слухала весну, Весна менї багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну, То знов таємно-тихо шепотїла. Вона менї співала про любов, Про молодощі, радощі, надїї, Вона менї переспівала знов Те, що …

1. Тиша морська. В час гарячий полудневий Виглядаю у віконце: Ясне небо, ясне море, Ясні хмарки, ясне сонце. Певне, се країна світла, Та злотистої блакіті, Певне, тут не чули зроду, Що бува негода в світі! Т…

КАМЕНЯРІ. Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмірна, та пуста і дика площина, І я прикований ланцом залізним стою Під височенною ґранітною скалою, А далі тисячі таких самих, як я. У кождого чоло життя і жаль …

Гримить! Благодатна пора наступає, Природу розкішная дрож пронимає, Жде спрагла земля плодотворної зливи І вітер над нею гуляє бурхливий, І з заходу темная хмара летить — Гримить! Гримить! Тайна дрож пронимає нар…

Ой, ти дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько — колюче терня? Чом твої устонька — тиха молитва, А твоє слово остре як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темнійші но…

Я декадент? Се новина для мене! Ти взяв один з мого життя момент, І слово темне підшукав та вчене, І Русі возвістив: "Ось декадент!" Що в моїй гіісні біль, і жаль, і туга - Се лиш тому, що склалось так життя. Та …

Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралїтик той на роздорожу, Людським призирством, нїби струпом вкритий! Твоїм будущим душу я трівожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Не вже тобі …